У Канаді знайшли тривожну суперечність у боротьбі з наркотиками

У Сент-Джонсі все частіше натрапляють на використані шприци і все частіше бачать, як наркотики вживають просто на вулиці — на очах у перехожих. Водночас справ про «просте зберігання», які доходять до суду, стає помітно менше.

Це видно з даних, отриманих через запити про доступ до інформації. За останні два роки на міську лінію 311 надійшло понад тисячу звернень: люди скаржилися на голки та відкрите вживання. Для порівняння, у 2016 році таких повідомлень було 181.

У дворі громадського центру на Фруд-авеню ранок починається однаково: співробітники обходять територію, щоб прибрати шприци — зокрема там, де зазвичай граються діти. Директорка центру Енід Пендергаст каже, що за останні три роки «наркотичного приладдя» довкола стало відчутно більше. Одного разу через страх, що голки опиняться під снігом, дітям довелося відмовитися від зимових ігор на вулиці.

Центр стоїть поруч із жвавими вулицями та пішохідними маршрутами — місця прохідні. Тому правила безпеки довелося посилити: двір обгородили, а дітям більше не дозволяють ходити наодинці між школою та центром. Пендергаст згадує, як два роки тому хлопці розповіли їй, що бачили людину, яка вживала наркотики прямо на доріжці.

Однак найбільше, за її словами, змінилася поведінка людей, які роблять це на виду в інших. Раніше багато хто, помітивши дітей, намагалися піти або хоча б прибрати все на прохання. Тепер реакції інші — і Пендергаст каже, що просто не ризикує підходити й просити припинити.

На тлі зростаючого роздратування та тривоги городян статистика щодо кримінальних справ рухається у протилежному напрямку. Федеральні прокурори по всій країні все рідше беруться за справи про просте зберігання наркотиків. У Ньюфаундленді і Лабрадорі, судячи з даних, за останні десять років у таких справах також спостерігається загальний спад.

У публікації CBC News йдеться, що зниження кількості переслідувань збіглося зі зміною політики Федеральної служби прокуратури Канади у 2020 році. Оновлені рекомендації пропонують прокурорам частіше обирати медичні та соціальні заходи — зокрема програми перенаправлення — замість кримінальних обвинувачень. Останні, згідно з документом, варто залишати для ситуацій, які справді створюють серйозні ризики для громадської безпеки. Там же підкреслюється: коли кримінальне покарання стає реакцією «за замовчуванням», ефект у нього обмежений, а побічні наслідки можуть бути тяжкими — через судимість і короткі тюремні строки.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

У Канадській асоціації начальників поліції загалом поділяють підхід, що залежність — це насамперед питання здоров’я. Однак водночас там говорять про нестачу реальних альтернатив, які можна швидко й стабільно застосовувати замість кримінальних заходів. Співголова консультативного комітету асоціації з наркотиків, начальниця поліції Вікторії Фіона Вілсон зазначає: поліцейські не хочуть затягувати людей у систему правосуддя лише тому, що в них є розлад, пов’язаний із вживанням. Громадські простори, додає вона, мають залишатися безпечними й доступними для всіх.

За словами Вілсон, на практиці вибір у поліції часто невеликий: максимум — направити людину до пункту контрольованого вживання. Наркосуди ж залучаються тоді, коли людина вже опинилася в кримінальній системі. Вілсон підкреслює, що повертатися до масових арештів за зберігання ніхто не прагне, але поліцейським потрібен інший дієвий інструмент.

У Королівській поліції Ньюфаундленду (RNC) кажуть, що формально позиція не змінювалася: зберігання наркотиків залишається правопорушенням. Інспектор Раян Піттман пояснює, що довести такі епізоди до суду буває складно. Для обвинувачення потрібні докази: офіцери мають бачити сам факт вживання або мати підтвердження, що речовина була у людини. Без свідчень і заяв громадян це часто неможливо — особливо якщо люди хочуть залишитися анонімними.

Піттман підкреслює: втручання поліції не завжди означає, що обвинувачення висунуть одразу. Якщо, наприклад, поруч діти, офіцери можуть затримати людину та вилучити наркотики, а далі рішення ухвалюватимуть з урахуванням юридичних критеріїв. Він додає, що поліція чує невдоволення мешканців і намагається підлаштовувати роботу під запити спільноти: посилює патрулювання, використовує приховане спостереження та залучає мобільну кризову групу в районі притулку The Gathering Place.

Сам The Gathering Place став однією з точок, навколо яких і концентруються суперечки про те, що місто робить надто мало проти відкритого вживання. У відповідь некомерційна організація та мерія Сент-Джонса запустили пілотний проєкт: відвідувачам притулку платять за прибирання сміття та збирання використаних голок.

Виконавчий директор The Gathering Place Колін Макніл — у минулому заступник начальника RNC — каже, що не підтримує вживання наркотиків на вулиці. Він нагадує, що у бездомних людей часто просто немає іншого місця. Кримінальні обвинувачення, на його думку, проблему не вирішують. «Це гра “спіймав — відпустив”: людину заарештували, вона сходила до суду і наступного дня знову робить те саме», — каже Макніл, додаючи, що таким чином система правосуддя перевантажується завданням, яке по суті належить до сфери охорони здоров’я.

Макніл вважає, що люди повинні нести відповідальність за вживання в громадських місцях. Він визнає, що країні відчайдушно не вистачає зрозумілих і дієвих рішень, які водночас захищали б городян і надавали б залежним реальну допомогу.