Канада може зіткнутися з несподіваними наслідками зближення США та Росії

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Канадські експерти з безпеки все гучніше попереджають: курс адміністрації Дональда Трампа на зближення з Росією може обернутися для Канади цілком прикладними ризиками — від суперечок щодо суверенітету в Арктиці до підриву роботи ключових оборонних конструкцій, на яких тримаються відносини Оттави і Вашингтона.
За шість тижнів — між поїздкою прем’єр-міністра Марка Карні до Європарламенту та візитом високопосадових представників ЄС на спільний саміт у Монреалі — США, за оцінками спостерігачів, помітно скоротили дистанцію з Москвою. Незабаром після повернення Карні державний секретар Марко Рубіо запросив Володимира Путіна на грудневий саміт G20 у Маямі. А 9 жовтня Вашингтон зняв санкції з російського нафтового сектору та оголосив про угоду щодо закупівлі дизельного пального безпосередньо в Росії.
Колишній радник канадського прем’єра з питань нацбезпеки та розвідки Вінсент Рігбі наполягає: це не схоже на чергове політичне шоу. «Це не те, що Трамп заграє з Путіним. Це щось набагато, набагато серйозніше, і стратегічно це не може не викликати занепокоєння», — сказав він.
Тривоги посилюються на тлі того, як Трамп говорить про Канаду у передвиборчій риториці, і паралельно посилює лінію щодо України. Минулого тижня на Південній галявині Білого дому, переказуючи розмову з Карні, він несподівано порівняв Канаду з Україною і додав: «Як я сказав Зеленському, у нас на руках усі карти».
Директор Центру військових, оборонних і стратегічних досліджень Університету Калгарі Роб Х'юберт вважає, що останні кроки Вашингтона виглядають так, ніби США фактично підштовхують Україну до поразки. «Це було неймовірно. Ці дії можна охарактеризувати лише як спробу Трампа зробити так, щоб Україна програла війну», — заявив він.
Експерти перелічують епізоди, які, на їхню думку, складаються в одну картину. Серед них — запропоноване США «енергетичне припинення вогню», за якого від Києва очікували припинення ударів по російських НПЗ, тоді як Росія продовжувала атакувати українську енергосистему. Окремо обговорювалися затримки й обмеження навколо Starlink/Starshield і подальший публічний обмін звинуваченнями між Білим домом та Ілоном Маском щодо того, хто й чому ухвалив відповідне рішення. Крім того, повідомлялося про припинення попереджень про загрозу балістичних ударів, а Володимир Зеленський заявляв, що Трамп ускладнює доступ України до ракет Patriot.
Як зазначає CBC News, Вашингтон, за повідомленнями, також чинив тиск на європейські країни, домагаючись вивільнення мільярдів євро із заморожених російських активів, а Трамп підписав указ про скасування санкцій проти Росії, які мали набути чинності за два дні.
Професорка Університету Макгілла Марія Попова, фахівчиня з Росії та авторка книги «Russia and Ukraine: Entangled Histories, Diverging States», говорить, що в перший рік другого терміну Трампа США цілеспрямовано рухалися до ролі більш «нейтральної» сторони у війні. Однак тепер, за її словами, складається враження, що президент може готуватися до значно прямішого зближення з Путіним — аж до союзу. «Нам потрібно починати думати про те, чим зрештою завершується ця траєкторія. А завершується вона тим, що США безпосередньо допомагають російським воєнним зусиллям», — вважає Попова.
Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →
Рігбі попереджає: якщо Вашингтон і Москва справді підуть цим шляхом, Канада може відчути наслідки першою — особливо у питаннях арктичного суверенітету. У найжорсткішому сценарії, каже він, це «може означати кінець NORAD» — спільної канадсько-американської системи повітряно-космічної оборони.
При цьому Хьюберт допускає більш приземлене пояснення окремих кроків — наприклад, рішення зняти обмеження з російського нафтового сектору та укласти дизельну угоду. На його думку, це можна трактувати як спробу збити ціни на пальне в США напередодні проміжних виборів. «Коли він намагається знизити ціну на дизель прямо перед проміжними виборами, можна повністю не погоджуватися з цим, але хоча б розуміти логіку, — сказав експерт. — Однак усе інше?».
Окремим джерелом занепокоєння стала ідея можливої зустрічі Трампа, Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна вже наступного місяця. Попова бачить у цьому повернення до старого страху: чи не намагається Трамп замінити післявоєнну систему союзів США на «поділ світу» між трьома лідерами. За словами помічника Путіна з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова, підготовка до такого тристороннього саміту вже розпочалася; він може відбутися на полях АТЕС 18–19 листопада в Шеньчжені.
Г’юберт нагадує: Москва давно просуває логіку «сфер впливу», де Вашингтон, Москва і Пекін визнають один за одним право домінувати у своїх регіонах, а меншим державам залишається лише підлаштовуватися під «регіонального гегемона». Попова вважає це вкрай небезпечним сценарієм: «Тому що наступна зустріч трьох буде про те, щоб вирішувати долю Канади чи Тайваню. Тому ми не хочемо, щоб цей шаблон взагалі почав складатися».
На цьому тлі, кажуть експерти, Канада намагається діяти одразу за кількома напрямами: зміцнювати нові союзи, нарощувати оборонні можливості і за можливості зберігати двосторонні інститути зі США в робочому стані. Рігбі вважає, що у світі, де конкуренція великих держав стає головною рамкою політики, Оттаві доведеться тісніше спиратися на Європу. Це може означати глибшу інтеграцію оборонної промисловості, розширення технологічного обміну, створення платіжних інструментів, менш вразливих до американського тиску, а також запуск нових супутникових проєктів, щоб у Канади й Європи з’явилися незалежні системи зв’язку та навігації, не зав’язані на Маска чи Пентагон.
Однак географія залишається жорстким обмеженням: якщо справа дійде до реальних загроз або конфронтації зі США, Канада, на відміну від України, не матиме «коридору» через кілька сусідніх країн ЄС для швидкої логістики та постачання.
При цьому експерти наголошують: симпатії Трампа до Росії та його різка риторика на адресу Канади поділяються далеко не всіма американцями. Довіра до Трампа в питаннях Росії у США давно підірвана, критика лунає і всередині Республіканської партії. Та й значна частина виборців негативно ставиться до торговельного конфлікту з Канадою.
Рігбі очікує, що найближчі місяці будуть напруженими. За його словами, є ризик, що «після наступного тижня» президент може стати ще більш безрозсудним, менш стриманим і більш агресивним.



