Канада розширює оборонні зв’язки з Туреччиною на тлі торговельних розбіжностей зі США

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні у четвер прибув до Анкари і разом із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом оголосив про запуск стратегічного партнерства — воно має одночасно розширити торгівлю та поглибити співпрацю в обороні. Візит відбувається на тлі спроб Оттави диверсифікувати зовнішні зв’язки і паралельно — на тлі різкої критики правозахисників через нещодавні дії турецької влади проти громадянського суспільства.
Карні назвав Туреччину «винятковим» партнером і наголосив: стійкість держав будується не на самоізоляції й не на прагненні все виробляти самостійно, а на опорі на союзників та їхні «взаємодоповнювальні сильні сторони». Канада, за його словами, вибудовуватиме глибші відносини з надійними партнерами, щоб відкривати нові можливості для канадців.
Нова рамка співпраці включає чотири напрями: торгівля та інвестиції, оборона і безпека, енергетика, а також гуманітарні та суспільні контакти. Уже наступного місяця в Анкарі відбудеться перший раунд переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Окремо сторони домовилися про нову угоду щодо кооперації в оборонній промисловості — вона має зміцнити зв’язки між канадськими та турецькими компаніями.
В енергетичному блоці йдеться про спрощення інвестицій в енергетику та сектор критично важливих мінералів. Ще один практичний пункт — намір завершити угоду про повітряне сполучення, щоб збільшити кількість пасажирських рейсів між двома країнами.
За даними CBC News, поїздка Карні стала першою двосторонньою поїздкою канадського прем’єр-міністра до Туреччини. Візит припав на період, коли правозахисні організації висловлюють тривогу через масштабні дії турецької влади проти інакодумства та громадянського суспільства минулого місяця — зокрема демонтаж 2SLGBTQ+ та ВІЛ-правозахисних організацій.
Міністр енергетики та природних ресурсів Канади Тім Ходжсон, який приєднається до переговорів із турецькими посадовцями, ще перед поїздкою пояснював підхід уряду так: Оттава має намір «взаємодіяти зі світом таким, яким він є, а не таким, яким хотілося б його бачити», а розбіжності обговорювати непублічно.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Карні загалом намагається знизити залежність канадської торгівлі від США. Досі ключовий фокус був на поглибленні зв’язків з Європою та країнами Індо‑Тихоокеанського регіону. Тепер до цього ряду все помітніше вписується Туреччина — член НАТО з швидко зростаючим оборонно‑промисловим сектором, цікава Канаді і як торговий партнер, і як можливий учасник спільних проєктів у військовому виробництві.
Експерт з Близького Сходу з Оттавського університету Томас Жюно вважає, що вибір уряду Карні, по суті, означає відмову обмежувати диверсифікацію лише демократіями або країнами з бездоганною репутацією у сфері прав людини. Він нагадав, що за Ердогана, який обіймає посаду президента з 2014 року, Туреччина стала помітно більш авторитарною — і для Канади це перетворюється на морально складну дилему.
Одразу після прибуття до Анкари Карні відвідав Аніткабір — мавзолей Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника та першого президента Турецької Республіки, і поклав вінок на церемонії в меморіальному комплексі.
Окремий інтерес викликає атомна енергетика. У матеріалі йдеться, що Туреччина планує суттєво наростити потужності й розраховує додати близько 20 гігават атомної генерації до 2050 року. На цьому тлі Оттава й Анкара, як повідомляється, хочуть створити робочу групу, яка вивчить, наскільки реалістичною є участь канадської команди Candu в проєкті будівництва другої або третьої турецької АЕС. Ходжсон цю можливість коментувати відмовився.
Виконавчий директор Вірменського національного комітету Канади Севак Белян закликав особливо уважно ставитися до будь-яких потенційних домовленостей із Туреччиною у сфері ядерної енергетики. Він нагадав, що в минулому відносини погіршувалися настільки, що Канада запровадила фактичне ембарго на постачання озброєнь — його здебільшого зняли у 2024 році. За словами Беляна, це сталося після того, як скасування обмежень стало умовою, яку Ердоган висунув уряду Джастіна Трюдо в обмін на підтримку вступу Швеції до НАТО.
Бєлян також нагадав про ситуацію 2020 року, коли турецька влада домагалася винятку для імпорту обладнання Wescam — його використовують у системах наведення та спостереження, встановлюваних на безпілотниках Bayraktar. У документах стверджувалося, що частина камер призначена для розвідувальних завдань, пов’язаних з операціями НАТО на півночі Сирії. Однак пізніше, як стверджує Бєлян, з’ясувалося, що камери незаконно перенаправили до Азербайджану та застосували під час війни в Нагірному Карабасі. Він додав, що парламентське розслідування, за його словами, дійшло висновку: турецька сторона «явно збрехала».