Канада вперше займеться психічним здоров’ям чоловіків на національному рівні

Федеральна влада Канади готує першу в історії країни стратегію щодо психічного здоров’я хлопців і чоловіків — на тлі статистики, яку все складніше пояснити «віком» або «перехідним періодом». Молоді чоловіки дедалі частіше говорять про депресію та тривожність, а фахівці пов’язують погіршення стану з ізоляцією, соцмережами, онлайн-ставками та впливом так званої «маносфери».

Нік Чолмскі виріс в Оттаві. З боку він виглядав «ідеальним» підлітком: баскетбол, друзі, нормальні стосунки в сім’ї. Однак, як він згадує, всередині весь цей час тривало інше життя — важка депресія, що почалася ще в середній школі й різко посилилася до 11 класу. У 16 років, каже Чолмскі, у нього з’явилися суїцидальні думки.

Найболісніше — навіть коли ставало зовсім погано, він був упевнений, що не має права говорити про це вголос. У його підлітковій картині світу «бути чоловіком» означало ковтати страх, тривогу й відчай; будь-яка слабкість здавалася приводом для сорому. Зараз Чолмському 21 рік, і він визнає: той самий «доброзичливий образ» багато в чому був роллю — спробою відповідати тому, як, за його уявленнями, має поводитися чоловік.

Дані федерального уряду показують: це не приватна історія, а загальна тенденція. З 2012 по 2022 рік частка чоловіків 15–24 років, які повідомляли про розлади настрою, зросла з 11% до 16%. А частка тих, хто вказував на генералізований тривожний розлад, за те саме десятиліття збільшилася з 4% до 10%.

Паралельно змінюється й самопочуття. Якщо у 2012 році 70% молодих чоловіків оцінювали своє психічне здоров’я як «дуже добре» або «відмінне», то у 2022 таких залишилося 52%.

Федеральна міністерка охорони здоров’я Марджорі Мішель каже, що проблема стала по-справжньому загальнонаціональною: «Є спільна проблема всюди — це те, як почуваються чоловіки та хлопці. І вони почуваються неважливо». За її словами, багато хто переживає тривогу через свою роль — як чоловіків і як хлопців.
Є ще один показник, куди страшніший за будь-які опитування.

Окремий звіт щодо смертності від суїциду показує: чоловіки втричі частіше за жінок помирають унаслідок самогубства. А для хлопців і молодих чоловіків 15–34 років суїцид — друга за поширеністю причина смерті після ненавмисних травм.

Дослідники називають одразу кілька факторів, які підживлюють депресію і тривожність у чоловіків. Серед найпомітніших — соціальна ізоляція, активне використання соцмереж і вибухове зростання онлайн-ставок на спорт. Канадський медичний асоціаційний журнал фіксує зростання звернень на лінії допомоги через залежність від азартних ігор — і найчастіше телефонують саме молоді чоловіки. За даними Health Canada, чоловіки втричі частіше за жінок стикаються з проблемним гемблінгом.

Контекст теж важливий. У 2021 році в Канаді легалізували ставки на одиночні спортивні події, а в 2022 році Онтаріо першим із провінцій дозволило приватним компаніям працювати поряд із галуззю, яку регулює держава. В опублікованому цього місяця звіті Інституту клінічних оціночних наук (ICES) зазначається: з 2022 року кількість звернень до відділень невідкладної допомоги з приводу розладів, пов’язаних з азартними іграми, подвоїлася. Переважно це молоді чоловіки, які потрапляють у стані психологічної кризи — із суїцидальними думками або психозом — після великих програшів.

Чолмскі каже, що ці цифри його не дивують: «Я бачив, як діти в середній школі вже грали на гроші». Він підкреслив, що навіть коли джерело стресу інше, багато що вирішує те, що хлопчиків і чоловіків онлайн регулярно підштовхують мовчати про проблеми.

У найважчі періоди, згадує Чолмскі, він подовгу «жив» в інтернеті — якраз у той час, коли на піку популярності був Ендрю Тейт, один із найвідоміших інфлюенсерів «маносфери». Його риторика зводиться до жорсткого набору правил «альфа-чоловіка»: ідеальна фізична форма, повний контроль над стосунками та емоціями і нескінченна гонитва за грошима. Тейт зберігає велику аудиторію, попри те що перебуває під вартою у США за кількома кримінальними обвинуваченнями, включно з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.

Схожі установки, каже Чолмскі, упаковані в простий лозунг: «будь чоловіком, будь жорстким, заробляй багато». Він згадує й інший тренд — looksmaxxing. Інфлюенсер Брейден Пітерс (Clavicular) зібрав величезну аудиторію, переконуючи хлопців, що заради «правильної» зовнішності можна, наприклад, бити себе молотком по обличчю. Його контент набрав понад 40 млн позначок «подобається», а минулого місяця Пітерсу висунули звинувачення у зґвалтуванні.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Канадський дослідник Джон Оліфф з Університету Британської Колумбії, який займається просуванням чоловічого здоров’я, попереджає: такі рольові моделі не залишаються на екрані. За його словами, «маносфера» радикалізує хлопців, які не розуміють, де їхнє місце в суспільстві — і це має тривожити всіх.

Оліфф пов’язує посилення цього ефекту з першими хвилями пандемії COVID-19. Локдауни загострили ізоляцію та розірвали соціальні зв’язки, а вразливі підлітки почали ще частіше «провалюватися» в онлайн. У нерегульованому інтернет-контенті, каже він, залишається «цілий світ болю».

33-річний житель Торонто Адам Кундер, колишній пожежник, розповідає схожу історію — тільки вже з дорослого життя. Він каже, що довго вважав нормою приховувати проблеми, і опинився «на самому дні», перш ніж улітку 2024 року почав отримувати допомогу. Чоловіки, за його словами, часто переконані, що зобов’язані бути сильними й придушувати депресію, смуток або страх. Кундер також каже, що втратив кількох друзів через самогубство — і з боку було неможливо зрозуміти, що вони страждали.

До змін в особистому житті додається відчуття зсуву «правил гри» в суспільстві. Кундер описує, що в багатьох чоловіків це викликає розгубленість: зростає увага до рівності жінок на ринку праці та в суспільному житті, ширше приймаються нетрадиційні гендерні ідентичності — і звичні очікування перестають працювати. «Раніше ми знали, що маємо бути годувальником і захисником, і ідеї «токсичної маскулінності» не існувало. Думаю, чоловіки справді намагаються зрозуміти, що означає бути чоловіком у сьогоднішньому світі», — каже він.

Оліфф відзначає й інші тривожні тенденції: знижується частка юнаків, які вступають до університетів, а в традиційно «чоловічих» галузях, наприклад у будівництві, зберігаються серйозні проблеми. Так, робітничі спеціальності можуть давати гідну кар’єру, але там частіше трапляються підвищені рівні вживання психоактивних речовин і психічних розладів; важка фізична праця та жорсткі умови здатні посилювати ризики.

При цьому, підкреслює Оліфф, протягом останніх десяти років державні інвестиції в психічне здоров’я чоловіків залишалися низькими. Він вважає, що епоха мовчання стала «дуже сумним періодом»: розмови про інклюзивність і рівність супроводжувалися тим, що половина населення фактично випадала з фокусу.

Міністр охорони здоров'я Марджорі Мішель розповідає, що, коли вона винесла тему психічного здоров'я хлопчиків і чоловіків на обговорення у федеральному кабінеті, зіткнулася з опором. Деякі колеги говорили, що потрібна «мужність», щоб порушувати це питання: мовляв, публічна дискусія може бути політично ризикованою. «Мужність»? Це не мужність. Ми міністри охорони здоров'я, наша робота — піклуватися про все населення», — заперечує вона. За словами міністра, чоловіки часто не вміють просити допомоги і не розуміють, як висловити свій біль.

Федеральна влада планує представити першу в країні стратегію з психічного здоров’я хлопців і чоловіків на початку 2027 року. Як зазначає CBC News, серед напрямів, у які планують інвестувати, — програми наставництва, підтримка однолітків, спорт і дозвілля, а також просування здорових стосунків, позитивних соціальних норм і безпечнішого онлайн-середовища.

Професор психіатрії McGill University та експерт із чоловічого здоров’я Роберт Вітлі вважає, що частина проблеми — в тому, як сьогодні в суспільстві говорять про мужність. За його словами, традиційна маскулінність у масовій свідомості часто «принижена» — через медіа, інфлюенсерів і коментаторів, і іноді складність полягає саме в «нестачі маскулінності». Вітлі підкреслює: молодим людям потрібні позитивні чоловічі орієнтири.
«Я багато разів говорив: це не криза мужності, це криза наставництва», — стверджує він. Як ілюстрацію Вітлі наводить дані Statistics Canada: лише 25% учителів у початковій та середній школі в Канаді — чоловіки. А в організаціях, які частково закривають дефіцит наставників, таких як Big Brothers and Big Sisters of Canada, 70% волонтерів — жінки.

І Кундер, і Чолмскі кажуть, що перелом настав, коли вони наважилися попросити про допомогу. Тепер обидва намагаються бути опорою для інших молодих чоловіків. Кундер, який тренує й працює з чоловіками, каже, що сприймає це як обов’язок — бути поруч із тими, хто страждає, вислухати й дати зрозуміти: просити підтримки — нормально.

Минулого місяця в Оттаві Чолмскі увійшов до списку «Top 21 under 21» — за роботу у сфері психічного здоров’я та за зусилля в боротьбі зі шкідливими стереотипами про маскулінність і психічне здоров’я. Його висновок простий: кожен може зробити свою частину — і почати хоча б із того, щоб говорити про це вголос.