Канадських чиновників дорікнули в передачі роботи приватним фірмам

У Канаді влада зазнала критики за найм приватної фірми за наявності власних державних службовців.

Профспілка, що представляє співробітників Канадського агентства прикордонних служб (CBSA), розкритикувала рішення федерального уряду продовжити фінансування приватної охорони в імміграційних центрах утримання. В організації вважають, що такі функції мають виконувати федеральні службовці, а не підрядники.

У весняному економічному оновленні Оттава заклала 238 мільйонів доларів, щоб CBSA і надалі залучало за контрактом охоронців із більш серйозною підготовкою для роботи в таких установах. При цьому 153 мільйони передбачається покрити за рахунок уже наявних ресурсів агентства.
У Канаді є чотири імміграційні центри утримання: у Сурреї (Британська Колумбія), Торонто, Лавалі (Квебек) та Сент-Анн-де-Плен (Квебек).

Представник CBSA Люк Раймер у листі підкреслює: йдеться не про розширення охоронного контингенту, а про те, щоб не зірвати роботу системи — терміни чинних договорів з охоронними компаніями підходять до кінця. За його словами, співробітники CBSA не виконують завдання охорони. Вони вирішують, де перебуватиме затриманий, стежать за тим, щоб люди розуміли перебіг своїх імміграційних справ, проводять зустрічі із затриманими та спостерігають за їхньою поведінкою.

Раймер додає, що сотні контрактних охоронців допомагають агентству забезпечувати догляд і контроль за затриманими. При цьому відповідальність і підзвітність за турботу, утримання та нагляд, за його словами, залишаються за CBSA. Саме агентство відповідає за те, щоб умови відповідали канадським і міжнародним стандартам, а права затриманих дотримувалися.

За даними The Canadian Press, станом на 15 травня у CBSA діяло сім контрактів з Garda Canada Security Corporation і GardaWorld на загальну суму близько 248 мільйонів доларів. Крім того, був ще один контракт з Commissionaires BC — приблизно на 11,7 мільйона.

Національний президент Профспілки митниці та імміграції Марк Вебер у листі заявив, що його «розчаровує» триваюча залежність держави від приватного сектору, коли йдеться про правозастосування. Вебер нагадав про «справу Хіменес» 2014 року — тоді затримана наклала на себе руки в установі, де працювали приватні охоронці. За його словами, за підсумками того випадку пролунала рекомендація: персонал у центрах утримання CBSA має бути федеральним, а не найнятим за контрактом.

42-річну Люсію Вегу Хіменес знайшли повішеною в душовій кабінці в камерах утримання в аеропорту Ванкувера в грудні 2013 року; через тиждень її відключили від апаратів життєзабезпечення. Після розслідування смерті журі коронера Британської Колумбії рекомендувало побудувати новий імміграційний центр утримання в межах 30 хвилин їзди від аеропорту Ванкувера та укомплектувати його співробітниками CBSA.

Вебер також звертає увагу на те, що нові об’єкти імміграційного призначення проєктуватимуть із розрахунком на людей «високого ризику». На його думку, дивно ігнорувати попередні рекомендації й не просто зберігати ставку на приватників, а й доручати їм складніші обов’язки. Він підкреслює: за політикою самого CBSA затримання має бути крайнім заходом, але в ситуаціях, коли є загроза громадській безпеці, воно неминуче. Отже, персонал, вважає Вебер, має відповідати максимальним вимогам, а досвід минулих років, за його словами, показує, що приватний сектор нерідко не дотягував.

Раймер, зі свого боку, перелічує, за що відповідають контрактні охоронці: безпека, супровід затриманих усередині установи на прийоми або процедури видворення, а також контроль відвідувачів і управління потоком людей на вході. Він додає, що частина підрядників проходить вищий рівень підготовки, ніж звичайні охоронці, щоб працювати з людьми підвищеного ризику.

За словами Раймера, окрім стандартних курсів із надання першої допомоги, СЛР, використання засобів обмеження та реагування на деструктивну поведінку, таких охоронців навчають деескалації, роботі з психічним здоров’ям, запобіганню самогубствам і самопошкодженням, діям у разі захоплення заручників, а також питанням залежності та зловживання психоактивними речовинами.