Печінку могли визнати непридатною: у Канаді провели унікальну для Північної Америки операцію

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
64-річний житель Квебеку Жерар Ландрі став першим пацієнтом у Північній Америці, якому пересадили печінку, «відновлену» за допомогою нової технології. У Монреалі розраховують, що спеціальний апарат уже в перший рік дозволить отримати для системи трансплантації десятки додаткових донорських органів.
Ландрі живе в Нувелі — на південному березі півострова Гаспе.Майже 15 років він лікував хвороби печінки, які поступово призвели до цирозу та раку. Напередодні операції лікар повідомив йому несподівану деталь: орган, який готують до пересадки, попередньо «регенерували» на новій машині. У CHUM (Centre hospitalier de l’Université de Montréal) цю технологію застосували вперше.
«Він розповів мені про нову машину, над якою працював кілька років. Це було як різдвяний подарунок», — згадує Ландрі.
Система називається Liver Assist. Вона дозволяє підтримувати донорську печінку «в робочому стані» поза організмом, лікувати її та одночасно перевіряти, чи підходить орган для трансплантації. Для Ландрі це означало шанс отримати печінку, яку за звичайних умов могли б визнати надто ризикованою.
Проєктом керує хірург CHUM, фахівець із трансплантації печінки доктор Давид Ено — він же робив операцію. За його словами, до впровадження технології команда йшла близько трьох років. Донорську печінку підключають до апарата і проганяють через неї рідину, насичену киснем: так лікарі намагаються частково звернути пошкодження, які виникають через кисневе голодування, поки орган перебуває поза тілом.
Після цього переходять на розчин на основі крові та дивляться, як печінка працює в умовах, максимально наближених до людського організму. «Якщо це працює на машині, значить, буде працювати і в людині», — пояснює Ено.
Печінка, яка дісталася Ландрі, особливо підходила для такого підходу: за словами лікаря, орган був вразливим до пошкоджень через нестачу кисню під час транспортування.
У CHUM проводять близько 70 трансплантацій печінки на рік. Як зазначає CBC News, аналіз, зроблений разом із Transplant Québec, показав: частину органів, які раніше відхиляли, потенційно можна «довести» до стану, придатного для пересадки, за допомогою Liver Assist. Команда оцінює, що вже в перший рік технологія може дати додатково 20-24 печінки, а надалі — ще більше.
Ено додає, що дослідження також пов’язують цю методику зі зниженням ризику ускладнень і повторних операцій, а у деяких пацієнтів — із коротшою госпіталізацією.
У Ландрі ознаки того, що пересадка прижилася, з’явилися майже відразу. За словами Ено, аналізи крові наступного дня після операції були кращими, ніж зазвичай очікують при таких трансплантаціях. «Я справді вважаю, що в цьому випадку машина дуже допомогла», — каже він.
Зараз Ландрі відновлюється в Монреалі й повертається до лікарні на аналізи один-два рази на тиждень — лікарі коригують терапію. Пізніше він сподівається повернутися додому, на схід Квебеку, і продовжити реабілітацію в Гаспезі.
Після довгих років хвороби він уже будує плани: хоче якнайшвидше побачити родину, онука, друзів і своїх коней. І сподівається, що його історія підштовхне людей обговорювати донорство органів із близькими: навіть найсучасніші технології не врятують, якщо не буде донорів. «Тому що, як я кажу, якщо у вас є кінь без вершника, поїздки не вийде», — додає Ландрі.



