Трамп хоче запровадити нові мита проти Канади

Канада направила адміністрації президента США Дональда Трампа свою позицію: у Вашингтона немає підстав запроваджувати додаткові тарифи на канадські товари під приводом боротьби з примусовою працею в глобальних ланцюжках постачання.

У письмовому зверненні до офісу Торгового представника США (USTR) Оттава підкреслила, що «як і раніше віддана тісній роботі зі Сполученими Штатами щодо викорінення примусової праці з глобальних ланцюгів постачання». Канадський уряд зазначає: чинна заборона, заходи з прозорості ланцюгів постачання, нещодавно внесене окреме законодавство щодо імпорту, пов’язаного з примусовою працею, а також готовність працювати разом із США означають, що «немає підстав для запровадження додаткових мит за Розділом 301 на канадські товари».

Канадська позиція стала однією з більш ніж 1,5 тисячі письмових подань від держав і галузевих організацій перед триденними слуханнями у Вашингтоні цього тижня. На слуханнях обговорюють, як Трамп використовує Розділ 301 Закону про торгівлю 1974 року, щоб нарощувати тарифні бар’єри.

Торговий представник США Джеймісон Грір ще в березні оголосив про запуск торгових розслідувань щодо 60 країн, включно з Канадою. За запропонованою логікою Вашингтона, Канада, Мексика, Велика Британія та низка інших держав мають отримати 10‑відсоткові мита — тому що, як вважають США, ці країни недостатньо суворо забезпечують дотримання заборон на примусову працю. Для десятків країн, де заборони часткові або їх немає зовсім, обговорюється ставка 12,5 відсотка.

У Канаді вже діє закон, який має обмежувати використання примусової праці в ланцюгах постачання — зокрема через обов’язкові щорічні звіти до федеральних органів. Минулого місяця уряд вніс законопроєкт, покликаний посилити контроль.

Йдеться про Bill C-35. Він передбачає створення публічного списку товарів, які пов’язують із примусовою працею в конкретних регіонах — на основі даних посольств та інших уповноважених джерел. Паралельно імпортерів хочуть зобов’язати доводити, що певні товари з регіонів, внесених до списку, не вироблялися з використанням рабської праці.

Окремо канадські бізнес- та галузеві об’єднання у своїх зверненнях до американських торговельних органів наполягають: тарифи — далеко не найефективніший спосіб боротися з примусовою працею, особливо на тлі тісно інтегрованого північноамериканського ринку. Віце‑президент Канадської торгової палати Метью Холмс закликав USTR розглядати Канаду окремо в межах Розділу 301, поставити обговорення 10‑відсоткового тарифу на паузу — на час упровадження й оцінки нових заходів контролю — та зробити ставку на адресну двосторонню співпрацю замість «килимових» заходів по всій країні.

Як зазначає CityNews Ottawa, ці розслідування не стали несподіванкою: після того як Верховний суд США раніше цього року скасував ключовий інструмент, яким Трамп користувався для своїх «тарифів Дня визволення» та мит, пов’язаних із фентанілом, щодо Канади, Мексики та Китаю, Вашингтон почав шукати інші правові механізми для запровадження нових зборів.

На тлі рішення суду Трамп запровадив 10‑відсотковий глобальний тариф за Розділом 122 Закону про торгівлю 1974 року. Ці заходи спочатку вважалися тимчасовими: вони припиняють дію через 150 днів — наприкінці липня — якщо Конгрес не проголосує за продовження.

Угода Канада–США–Мексика (CUSMA) уже захистила Канаду від значної частини тарифів Трампа. Однак країна, як і раніше, стикається з окремими митами в таких галузях, як сталь, алюміній, автомобілебудування та виробництво шаф.

У багатьох канадських зверненнях до офісу торгового представника США підкреслюється: винятки за CUSMA мають зберігатися незалежно від того, чим завершиться розслідування. Президент Канадської федерації сільського господарства Кіт Каррі висловив «серйозне занепокоєння» тим, що тарифи можуть поширитися на товари, які відповідають вимогам континентального торговельного пакту, а це загрожує «серйозними та ненавмисними наслідками».

За його словами, торгівля сільськогосподарською продукцією між Канадою та США настільки взаємопов’язана, що критично залежить від передбачуваного та швидкого переміщення через кордон. Навіть невеликі мита, попереджає Каррі, здатні збити ланцюги постачання, підвищити вартість ресурсів і вдарити по конкурентоспроможності — тим більше, що багато сільськогосподарських товарів перетинають кордон кілька разів у процесі переробки. У підсумку постраждають і фермери, і агропродовольчий бізнес по обидва боки кордону.

Схожу оцінку дав і Національний рада із зовнішньої торгівлі США, що об’єднує американські компанії. Там також закликали зберігати винятки CUSMA, якщо з’являться нові тарифи. В організації зазначають: широкі мита — це груба каральна міра, яка навряд чи допоможе викорінити примусову працю, зате зачепить і тих виробників, хто вже вклав значні кошти в «очищення» своїх ланцюгів постачання.