Фермери в Канаді шукають способи скорочення витрат

Канадські фермери стурбовані зростанням цін і шукають нові рішення для збереження рентабельності своїх господарств.

Весняна сівба в Канаді набрала темпу, але старт сезону для багатьох господарств виявився нервовим: різко підскочили ціни на дизель, добрива і перевезення. Фермери кажуть, що зростання витрат уже з’їдає прибуток, а рішення, які їм доведеться ухвалити щодо закупівель у найближчі місяці, можуть змінити структуру посівів у 2027 році.

Фермер з Альберти Лерой Ньюман обробляє понад 1 тисячу 600 гектарів землі неподалік від Блекі, на південний схід від Калгарі. Він вирощує пшеницю, ячмінь, горох і канолу. Його сім'я працює на цих полях з 1904 року, і минулий сезон, за словами Ньюмана, видався майже ідеальним: 2025 рік став одним із найкращих.

Цієї весни, каже він, настрій зовсім інший. Дорожчають добрива, пальне і фрахт — і все це накладається одне на одне. Ньюман допускає, що цього року зможе трохи знизити норми внесення добрив, але загалом намагається економити там, де це ще можливо. «Цього року ми, ймовірно, не будемо купувати стільки техніки. Ми просто тримаємося», — пояснює він.

При цьому фермерів турбує не лише поточна посівна. Багато хто закупив добрива заздалегідь, ще до стрибка цін, тому найсильніше ефект може проявитися пізніше — коли настане час планувати сезон-2027. Ньюман попереджає: якщо висока вартість збережеться, частина господарств може скоротити площі під канолою.

Логіка проста: кукурудза та канола особливо «ненажерливі» щодо азоту. А от горох, сочевиця або боби фава зазвичай дозволяють обходитися без азотних добрив. Головний економіст Farm Credit Canada (FCC) Крейг Джонстон зазначає, що паливо та добрива стають ключовою статтею витрат ще й тому, що після рекордного врожаю 2025 року фермери і так готувалися до більш скромних марж — ціни на сільгосппродукцію поступово охолоджуються.

За словами Джонстона, на ціни тисне й зовнішня політика: конфлікт на Близькому Сході вдарив по важливих маршрутах постачання через Ормузьку протоку — критичну точку для енергетики та торгівлі сировиною. Він нагадує, що через цей коридор проходить, зокрема, близько 30% азотних добрив. Це підтримує високий рівень цін і підігріває розмови про те, чи не перетворюється нинішня ситуація на «проблему 2027 року».

Зростання витрат відчувають і ті, хто постачає фермерам насіння та паливо. На базі Stamp Seeds в Енчанті (Альберта), приблизно за 200 кілометрів на південний схід від Калгарі, в один із сонячних днів до білих силосів із насінням пшениці, кукурудзи, каноли, сочевиці та інших культур по черзі під’їжджали вантажівки — фермери забирали посівний матеріал.

Менеджер компанії Грег Стемп каже: перевезення подорожчали приблизно на 20%, і це «точно впливає на те, як далеко люди готові їхати за потрібним продуктом». Сам він, щоб знизити ризики, нещодавно купив другий паливний бак на 65 тисяч літрів, щоб мати можливість взяти більше дизеля заздалегідь, до наступного витка цін.

Але найважчі рішення, за його словами, пов’язані з добривами. Зазвичай влітку він витрачає на закупівлі перед сезоном понад 400 тисяч доларів, а тепер змушений вирішувати, чи варто заходити в покупки за цінами приблизно на 40% вищими, ніж рік тому. Заплатити дорожче — означає отримати запас і впевненість, що навесні не станеться дефіциту. Відкласти — означає ризикнути потрапити в перебої постачань. «Це буде важке рішення цього літа й восени», — визнає Стемп.

За даними CBC News, середня роздрібна ціна дизеля по країні цього тижня становить близько 2,18 долара за літр — більш ніж на 50% вища, ніж 12 місяців тому. Для ферм пальне виходить дешевше: сільгоспвиробники звільнені від сплати акцизів.

Тим, хто не встиг запастися добривами до подорожчання, зростання цін може прямо зараз диктувати зміну культур. У FCC оцінюють, що цієї весни фермери можуть перерозподілити посіви приблизно на 5,5 мільйона акрів — це близько 7,3% усіх полів. Паралельно частина ділянок із слабшим ґрунтом може взагалі залишитися без посівів: за оцінкою FCC, площа необробленої землі здатна збільшитися на 280 тисяч акрів — до 1,4 мільйона.

Канада залишається найбільшим у світі виробником калійних добрив і випускає азотні добрива в Західній Канаді. Але в низці регіонів країна все одно залежить від імпорту: перевозити добрива із західних провінцій дорого й складно, а деякі види продукції Канада в будь-якому разі закуповує за кордоном. Генеральний директор Fertilizer Canada Майкл Бурк у заяві підкреслює: через глобальний характер ринку будь-яке порушення ланцюгів постачання швидко відбивається на цінах, а ситуація «залишається мінливою».

При цьому фермери не можуть просто перекласти зростання витрат на покупців. Зерно та олійні продаються за світовими котируваннями — виробник приймає ту ціну, яку диктує ринок. Економіст-аграрник з Університету Саскачевана Стюарт Смайт також підкреслює: важелів для самостійного ціноутворення у фермерів немає.

Натомість дорожчий дизель, зазначає Смайт, здатен доволі швидко проявитися в магазинах — через подорожчання перевезень у всьому ланцюжку: від доставки зерна до елеваторів до логістики на переробку та розвезення готових товарів по країні. Він очікує, що вплив додаткових паливних витрат може стати помітним уже цього місяця і особливо в червні.