Влада Канади готує захист від атак на важливі об’єкти

Канада вживає превентивних заходів проти атак на об’єкти критичної інфраструктури.

Канадські збройні сили почали розгортати всередині країни системи протидії безпілотникам — навколо ключових портів і авіабаз. Завдання подвійне: встигати за тим, як швидко змінюються технології дронів, і водночас зрозуміти, де проходять юридичні межі застосування таких засобів у містах.

Військові кажуть, що хочуть уникнути «сірих зон» — ситуацій, коли через неясні правила будь-яке втручання може обернутися скандалом або, навпаки, призвести до інциденту, здатного паралізувати критичну інфраструктуру. На тлі війни Росії та України ці ризики виглядають особливо наочно: удари дронів і ракет по аеродромах і кораблях стали одним із найпомітніших чинників конфлікту.

Командувач Королівського канадського флоту віцеадмірал Ангус Топші підтвердив: системи захисту кораблів під час стоянки в порту вже працюють. «У нас уже є певні можливості, щоб збивати об’єкти в небі», — сказав він, підкресливши, що ініціативи реалізуються в Міноборони в тісній координації з Transport Canada та Королівською канадською кінною поліцією.

Головні питання, за словами Топші, впираються в радіоелектронне придушення і в те, як безпечно нейтралізувати безпілотник над густонаселеною територією. Він навів приклад Галіфакса: навряд чи містяни зрадіють, якщо в центрі міста доведеться застосовувати кінетичні засоби, щоб збити дрон.

Пріоритети Канаді багато в чому підказала практика України. У травні 2024 року Україна, за повідомленнями, використала ударні безпілотники та далекобійні ракети, щоб потопити російський носій балістичних ракет «Циклон» під час стоянки в Севастополі; у тому ж нальоті серйозно постраждав тральщик «Ковровець». Також вважається, хоча це й не підтверджено, що українські дрони виконували координуючу роль у двох атаках, після яких 2 серпня 2024 року в тому ж порту був потоплений російський підводний корабель проєкту «Кіло» «Ростов-на-Дону».

Крім того, з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна завдала десятки підтверджених ударів безпілотниками по російських військових аеродромах. Найгучнішою операцією стала «Операція Павутина» 1 червня 2025 року: за твердженнями, 117 дронів, запущених з території Росії, атакували п’ять стратегічних авіабаз у п’яти часових поясах і нібито пошкодили або знищили до 41 літака, переважно стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-22М3.

Командувач Королівських військово-повітряних сил Канади генерал-лейтенант Джеймі Спайзер-Бланше в січні на засіданні комітету Палати громад з оборони розповів, що захист отримують і авіабази по країні. «Ми розробили і вже працюємо з деякими системами протидії [БПЛА], які встановлені, і продовжуємо розвивати їх в окремих місцях по Канаді», - сказав він. За його словами, заходи будуть посилюватися в міру закупівель сучасних платформ - включаючи F-35, P-8 і систему дистанційно пілотованих літальних апаратів.

Окреме інтерв’ю зі Спайзер-Бланше військові давати відмовилися, а Міністерство національної оборони не стало детально розкривати, які саме рішення зараз застосовуються.

Один із ключових елементів — Falcon Shield італо-британського виробництва. Систему закупили за «терміновою оперативною вимогою» для захисту канадських військових у Латвії від малих низьколітаючих розвідувальних і ударних дронів. Перша фаза контракту на 25 мільйонів доларів у 2024 році забезпечила розгортання комплексів у Східній Європі. Друга фаза, як повідомляється, передбачає розміщення систем для «захисту критично важливих об’єктів, аеродромів і людей». Falcon Shield використовує радари, високопродуктивні камери та засоби придушення, щоб виводити дрони з ладу.

Паралельно у 2024 році Канада випробувала «надгоризонтну» лазерну систему. Її розробили Boeing та AIM Defence; це високоенергетичний некінетичний спосіб жорсткого ураження цілей на великих дистанціях. А в межах програми IDEaS у Міноборони тестують спеціалізовані рішення для міських сценаріїв — включно з моделюванням атак на чутливу державну та військову інфраструктуру в таких містах, як Оттава.

Засновник компанії CTRL Кріс Худ звертає увагу на зворотний бік потужного подавлення: воно здатне зачепити цивільні комунікації. За його словами, важливо не допустити «каскадного» ефекту, коли збої зв’язку починають чіпляти все підряд — включно із системами, пов’язаними з безпекою польотів.
Директор з військово-морських вимог до датчиків і засобів боротьби капітан 1 рангу Філіп Дюран пояснив, що військові свідомо починали з контрдронових можливостей у підрозділів за кордоном, а потім перейшли до захисту флоту: кораблі — одні з найдорожчих і найважливіших активів країни. Розгортання захисту фрегатів, підводних човнів і арктичних патрульних кораблів у гаванях потребувало нових угод між флотом і RCMP, а також роботи з Transport Canada над змінами в політиці.

Водночас, зазначив Дюран, у реальній гавані на кшталт Галіфакса не так просто відрізнити небезпечний безпілотник від аматорського — того самого, який прилетів «просто зняти дуже крутий військовий корабель» на вході до порту. З погляду внутрішнього права, за його словами, довелося шукати рамку, яка дозволить визначити, коли йдеться про ворожий апарат і самооборону, а коли — про приватну власність громадянина.

Федеральна влада зі свого боку вже просуває законодавство. Серед останніх змін — поправки до Aeronautics Act, внесені в березні минулого року: вони посилюють можливості держави щодо припинення польотів несанкціонованих дронів, якщо ті становлять загрозу безпеці.

Колишній оперативник з контртероризму та фахівець з безпілотної війни Мубін Шейх вважає, що загрози ускладнюються надто швидко, щоб діяти «за фактом». Він описує спектр сценаріїв — від атак на військові об’єкти до ризиків для цивільної інфраструктури — і зазначає, що дрони все активніше використовують організована злочинність і терористичні групи. Як зазначає CBC News, він також вважає важливим, щоб суспільство звикло до того, що в окремих випадках влада буде змушена перехоплювати та запобігати можливим атакам безпілотників.

У канадських збройних силах підкреслюють: робота із захисту баз і персоналу триває. Але те, які саме інструменти можна застосовувати в місті, залежатиме від регуляторних рішень і від того, чи вдасться вибудувати процедури, за яких нейтралізація повітряної загрози не перетворюється на ризик для громадян.