Вибір нових літаків Канади став сюрпризом навіть для командувача ВПС

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Федеральний уряд Канади розпочав переговори про купівлю шести літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління GlobalEye у Saab, не отримавши заздалегідь підтвердження, що платформа в нинішньому вигляді відповідає вимогам військових. Коли оцінювання все ж провели, з’ясувалося: літак покриває лише частину завдань Королівських ВПС Канади, а до повної боєготовності його доведеться помітно доопрацьовувати.
Про намір придбати GlobalEye прем’єр-міністр Марк Карні оголосив минулої весни на виставці CANSEC в Оттаві. Тоді ж він пообіцяв, що угода принесе Канаді не лише техніку, а й виробництво: в країні мають запустити лінію складання — для внутрішнього ринку та експорту. За словами кількох джерел в оборонній галузі, заява прозвучала настільки несподівано, що стала сюрпризом навіть для командувача ВПС, який сидів у залі.
Співрозмовники, які говорили на умовах конфіденційності, стверджують: на момент публічного оголошення військові ще не встигли довести до потенційних постачальників повний набір технічних і операційних вимог до нової системи повітряного спостереження. Після виступу прем’єра ВПС фактично довелося в авральному режимі зіставляти обрану платформу з тим, що їм справді потрібно — передусім для роботи в Арктиці.
Перша предметна зустріч канадських військових із Saab, де обговорювали конкретний перелік функцій і характеристик, відбулася лише наприкінці червня — більш ніж через три тижні після заяви Карні. Наступна сесія відбулася в серпні, і саме тоді, за словами джерел, стали остаточно зрозумілими ключові слабкі місця поточної конфігурації GlobalEye.
Одне з головних питань — радіолокаційний огляд. У нинішньому вигляді основний радар, встановлений зверху фюзеляжу, дає покриття приблизно в 300 градусів, а не кругові 360. Військові також сумніваються в дальності та робочому діапазоні частот радара, вказують на недостатню кількість робочих місць для екіпажу та на нестачу обладнання зв’язку, необхідного для інтеграції літака в мережу NORAD. У результаті GlobalEye може бути обмежений у «керівній» ролі — коли потрібно координувати дії одразу кількох військових засобів в одній операції.
Окрема претензія — відсутність можливості дозаправки в повітрі. ВПС хочуть, щоб літак міг довше залишатися над величезними арктичними просторами, однак, як зазначають джерела, такої функції в GlobalEye наразі не передбачено.
Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →
У Saab підкреслюють, що готові підлаштовуватися під запити замовника. Заступник гендиректора компанії Андерс Карп говорив раніше цього року, що GlobalEye загалом забезпечує 360-градусне покриття сенсорами, хоча верхній радар справді дає огляд у районі 300 градусів. За його словами, у компанії є програма, що дозволяє встановити додаткові радари в носовій і хвостовій частині, якщо цього вимагатиме замовник. Схожий підхід, стверджує Saab, можливий і в частині дозаправлення в повітрі.
Уряд при цьому дає зрозуміти: під час великих оборонних закупівель дивляться не лише на «чисті» військові вимоги. Державний секретар з оборонних закупівель Стівен Фюр заявив, що поряд із параметрами техніки влада зважує вартість, робочі місця та геополітику. Він також зазначив, що іноді доводиться обирати «рішення на 85 відсотків», тому що «ніщо» не закриває всі пункти одразу, і що «компроміси будуть всюди».
Як зазначає CBC News, конкуренти Saab зі США — L3Harris і Boeing — за словами джерел, не отримували від Канади вимог ВПС заздалегідь. L3Harris, штаб-квартира якої розташована в Мельбурні (Флорида), у недавньому інтерв’ю підтвердила, що не мала доступу до канадських вимог до оголошення про намір купити GlobalEye. Boeing відмовився говорити, чи отримувала компанія попередню інформацію, але наголосив, що залишається готовою підтримати уряд Канади.
Колишній високопосадовець у сфері оборонних закупівель Алан Вільямс назвав те, що відбувається, незвичним — хоча й не безпрецедентним — обходом практики, яка роками вважалася стандартом. За його словами, процедура визначення вимог потрібна саме для того, щоб не допускати «хаотичних» рішень, а прискорювати закупівлі можна й у межах уже наявних повноважень і законодавства.
Експерт з оборонної політики та закупівель Карлтонського університету Філіпп Лагассе вказує на конфлікт між прагненням Оттави створювати робочі місця всередині країни та традиційною орієнтацією канадських військових на тісну зв’язку зі США. Він підкреслює: вимоги військових повинні відображати оборонну політику уряду, а коли влада сама розставляє пріоритети, вона фактично бере на себе відповідальність за операційні ризики, які зрештою лягають на Канадські збройні сили.



