У Канаді визначили головне джерело нових робочих місць

Останніми місяцями канадський ринок праці значною мірою тримається на охороні здоров’я: Альберта та Онтаріо активно набирають персонал, і саме це дає значну частину приросту зайнятості. Однак економісти та фахівці з політики у сфері охорони здоров’я попереджають: більше ставок і більше грошей у системі ще не гарантують, що пацієнти швидше побачать лікаря або отримають допомогу кращої якості.

У звіті Desjardins Group, підготовленому на основі даних Statistics Canada, йдеться, що від початку періоду, який збігся із загостренням торговельної війни зі США, ці дві провінції разом створили понад 100 тисяч робочих місць у сфері охорони здоров’я — переважно в державних установах. Аналітики підкреслюють: без цього сплеску найму загальна динаміка зайнятості в країні виглядала б «загалом пласкою», а розмови про «особливо сильну економіку» могли б бути «дещо такими, що вводять в оману».

За даними Labour Force Survey, з березня 2025 року по всій Канаді сектор «охорона здоров’я та соціальна допомога» додав майже 133 тисячі робочих місць. Найпомітніше зростання припало на лікарні та послуги для літніх людей. Для порівняння: всі інші галузі економіки разом за той самий період додали близько 118 тисяч робочих місць.

Паралельно зростають і бюджетні зобов’язання. Аналіз провінційних бюджетів показує, що Альберта та Онтаріо планували витратити на охорону здоров’я у 2026 році більш ніж на 8 мільярдів доларів більше, ніж у 2025 році. В Онтаріо на медицину минулого року закладали 91,5 мільярда, в Альберті — 24 мільярди.

Однак експерти нагадують: нові робочі місця в охороні здоров’я не обов’язково означають посилення «передової лінії» — лікарів і медсестер біля ліжка пацієнта. Директорка Центру політики охорони здоров’я Університету Калгарі Фіона Клемент зазначає, що сам факт зростання зайнятості в галузі не говорить про те, що нові працівники безпосередньо займатимуться лікуванням.

В Альберті це особливо помітно на тлі реформи управління: уряд розділив єдиний орган охорони здоров’я на чотири структури. За словами Клемент, у такій ситуації зростання адміністративних і допоміжних посад виглядає очікуваним: «усю допоміжну інфраструктуру міністерства потрібно відтворити ще три рази».

Водночас, додає вона, статистика College of Physicians and Surgeons of Alberta не показує «значущого зростання» кількості лікарів у провінції.

Заступник головного економіста Desjardins Рендалл Бартлетт вказує й на інші причини подорожчання праці. По‑перше, раніше найм міг відбуватися повільніше, і зараз система «наздоганяє» потребу. По‑друге, помітна частина грошей може йти на підвищення зарплат тим, хто вже працює.

Є і демографічний фактор. Професор економіки Університету Лейкхед Лівіо Ді Маттео, який досліджує економіку охорони здоров’я, нагадує: у найближчі п’ять років очікується масовий вихід на пенсію лікарів, медсестер та інших фахівців — і це теж підштовхує провінції до активного набору.

Зростання витрат на медицину саме по собі, втім, не рідкість. Доцентка політики охорони здоров’я Університету Торонто Сара Аллін підкреслює, що державні витрати на охорону здоров’я зазвичай збільшуються з часом: зростає населення — зростає і попит. Реальне зниження витрат трапляється рідко, а зростання нерідко випереджає темпи економіки. Інакше кажучи, «слід очікувати, що людей найматимуть більше».

Однак перетворення бюджетних цифр на реальні послуги на місцях залежить від багатьох обставин: десь населення зростає швидше, десь повільніше; у містах і сільській місцевості ситуація відрізняється; одні лікарні розширюються, інші стикаються з дефіцитами й скорочують персонал. Як зазначає CBC News, динаміка найму та доступності допомоги може помітно різнитися від регіону до регіону.

Ді Маттео також звертає увагу на те, що загальний «бум» витрат легко переоцінити, якщо не враховувати інфляцію та зростання населення: тоді значні суми в бюджетах виглядають більш вражаюче, ніж зміни «на людину». За даними Canadian Institute for Health Information за 2025 рік, після поправок на інфляцію та демографію реальне зростання витрат на одного жителя в Альберті становило близько 0,3%, а в Онтаріо було близьким до нуля — «по суті, пласким».

У Desjardins очікують, що активний найм триватиме «в осяжному майбутньому»: обидві провінції запланували подальше збільшення витрат на охорону здоров’я на найближчі кілька років. З урахуванням чинників, які постійно розганяють витрати — насамперед старіння населення, — «немає підстав думати, що це розвернеться у зворотний бік». За оцінкою звіту, Альберта закладає щорічне зростання витрат на медицину приблизно на 4–5% — рівень, який може стати орієнтиром і для інших провінцій, де навантаження на систему залишається високим.

Бартлетт підкреслює: для платників податків головне питання не в рекордних показниках зайнятості, а в результаті — чи стане медична допомога доступнішою і чи покращаться показники здоров’я. Якщо зростання найму в провінціях із найпомітнішим збільшенням витрат почне відображатися в якості обслуговування та результатах лікування, це буде ознакою того, що гроші справді пішли «у правильному напрямку».