Ще одна стаття витрат канадців подорожчала майже на 20 відсотків

Поки в Канаді найгучніше сперечаються про те, чому продукти та житло стають дедалі менш доступними, статистика інфляції показує ще один «тихий» удар по сімейних бюджетах — платні медичні послуги. Те, що багато хто оплачує з власної кишені, з літа 2022 року дорожчає майже тими ж темпами, що й їжа.

Після того як загальна інфляція досягла піка в червні 2022 року, індекс споживчих цін на всі товари та послуги додав трохи більше ніж 11%. Але категорія «здоров’я та особистий догляд» за той самий період зросла більш ніж на 15% — це менше, ніж за житлом (понад 16%), але помітно вище за середній показник по економіці.

Ще сильніше вирізняється підкатегорія «медичні послуги» — сюди входять, наприклад, прийом у офтальмолога, фізіотерапія та базова стоматологія. Вона подорожчала на 18,5% — майже як продукти.

Економісти пояснюють: ці витрати легко пропустити, тому що вони не так «на виду». Оренда списується щомісяця, продукти купують щотижня, а візит до стоматолога або перевірка зору для багатьох — подія пару разів на рік. «Ви платите оренду щомісяця і купуєте продукти щотижня, — сказав CBC News Джиммі Жан, віце-президент і головний економіст Desjardins Group у Монреалі. — Тому це буквально перед очима у споживачів, чого не скажеш про візит до стоматолога двічі на рік».

Однак саме крива цін на платні медичні послуги в останні роки стала помітно крутішою, каже старший дослідник Канадського центру політичних альтернатив (CCPA) Ендрю Лонггерст. За його словами, тиск може посилитися через старіння населення і те, що уряди провінцій — насамперед великих — дедалі частіше обирають режим жорсткої економії та урізають витрати.

Окрема історія — стоматологія та товари для догляду за зором. З червня 2022 року ціни на стоматологічні послуги та «очні» товари зросли приблизно на 20%. Лонгхерст пов’язує це з тим, що в цих сегментах система фактично розколота на «публічну» і «приватну» частини: де держава майже не присутня, там менше й механізмів, які стримують вартість. Ринок окулярів і контактних лінз переважно приватний і орієнтований на прибуток — дедалі частіше за участю інвесторів і приватного капіталу; у стоматології державна участь також мінімальна.

Якщо подивитися ширше, проблема не виникла вчора. За даними статистики, за останні 20 років річна інфляція на медичні послуги перевищувала загальну інфляцію у 85% випадків. Періоди, коли медичні ціни зростали помітно повільніше, припали переважно на пандемічний сплеск — швидше тому, що тоді різко дорожчало майже все інше, а не тому, що медицина раптом подешевшала.

Жан вказує на специфіку галузі: головна витрата тут — кваліфікована праця, а «вичавити» зростання ефективності та продуктивності, як в інших сферах, набагато складніше. На ціни тисне й кадровий дефіцит: попит зростає разом із населенням, а фахівців у низці напрямів не вистачає.

Є і більш пряме пояснення: у приватних сегментах менше обмежувачів. Там, де послуги не покриваються провінційними страховками, немає такої системи фіксованих тарифів, як, наприклад, у візитах до лікаря — коли ставки закріплюються в угодах між владою та постачальниками.

Навіть запуск Canadian Dental Care Plan у 2024 році не зупинив зростання стоматологічних показників у CPI. Жан припускає, що нова програма могла додатково підігріти попит у секторі, який і без того впирається в нестачу працівників. Лонггерст додає: адмініструванням займається приватний страховик, а пацієнтам доводиться заздалегідь з’ясовувати, скільки саме покриє план у конкретній клініці — і в результаті багато хто все одно доплачує зі своєї кишені.

Як зазначає CBC News, зростання цін на медичні послуги залишається «в тіні» ще й тому, що значну частину витрат покриває державна система — а отже, ці суми не відображаються у споживчому кошику так прямо, як чеки з супермаркету чи платежі за житло. У 2025 році продукти й житло разом становили майже половину кошика CPI, тоді як «здоров’я та особистий догляд» — приблизно десяту частину від цього.

Водночас оцінки CCPA на основі даних Канадського інституту інформації про здоров'я показують: у 2021-2023 роках приватні витрати на охорону здоров'я на людину зросли на 8,1% — майже вдвічі швидше, ніж державні. Лонгхерст пояснює це просто: людям ці послуги потрібні, тому вони продовжують платити навіть тоді, коли бюджет тріщить по швах.

Експерти попереджають: чим більше витрат переходить у «приватну» зону, тим сильніше страждають ті, кому складніше оплачувати додаткові рахунки. За словами Лонгхерста, вже сьогодні є «значні розриви» у доступі до допомоги залежно від доходів і можливості платити самостійно. Якщо держава не втрутиться, ці відмінності можуть лише зрости на тлі загальних проблем із доступністю медицини по країні — від перевантажених відділень невідкладної допомоги до нестачі сімейних лікарів.