9 причин, через які Канада є досить феміністичною країною

Коли ви думаєте про країни, які були під впливом хвиль феміністського руху, Канада, можливо, не є першою, що приходить на розум. Росія? Так. США? Звичайно. Афганістан, Іран, Індія? Так, так, так. Канада ж, в свою чергу, не витрачала стільки часу на гучні газетні заголовки через пристрасно залучених до своїх ідей феміністок. Все не тому, що фемінізм канадцям байдужий і не тому, що мешканці Канади не поділяють думку про ті ж проблеми, про які голосно говорять по всьому світу. Все справа в тому, що тут з більшістю цих проблем вже, можна сказати, впорались. Безсумнівно, завжди є над чим попрацювати, але, загалом, жінкою в Канаді бути чудово. Незважаючи на те, що як такої боротьби за права сьогодні і немає, це не означає, що канадські жінки завжди уникати стояти за себе за необхідності. Ретельно почитавши історію Канади, ви побачите, що з самого її початку жінки були непохитними борцями за те, що ми маємо сьогодні.
Від Лори Секорд до Авріл Лавін, канадські жінки, покоління за поколінням, намагалися вирватися з оков соціальних установок, борючись за рівні права та свободи для всіх жінок. Але навіть усе це, яким чудовим воно б не було, не є причиною того, що фемінізм у Канаді закріпився і став надійною опорою для прав і свобод жінок. Зрештою, все зводиться до того, що саме суспільство здатне визнати спроби жінок боротися, визнати існування нерівності та недоступності вільного вибору, і змінити те, що потрібно. Коли справа доходить до поліпшення становища жінок, в Канаді не просто ведуть масштабні дискусії, в цій країні протягом поколінь досягалися реальні результати. Одним із плюсів відносно молодої країни є те, що канадським жінкам не довелося подолати тягар століть, повних відкритого пригноблення та маргіналізації, тут жінки почали формувати свої очікування від моменту народження країни і досі продовжують. Так що, незважаючи на те, що тут, на півночі, справи не так вже й бездоганно, вони все ж ідуть непогано. Далі наведено 9 причин, чому бути жінкою в Канаді чудово. (Врешті-решт, бобер тут – національний символ)
Право вибирати не є проблемою
Вас може це здивувати, але аборти в Канаді незаконні, але вони й не заборонені також. Проведення аборту, як і право жінки здійснювати його, потрапляє у сіру зону як у юридичному, так і в політичному сенсі. Спершу процедуру було легалізовано в 1969 році після того, як тодішній прем’єр-міністр П’єр Трюдо видав свій відомий указ, в якому говорилося, що “…державі не має бути діла до того, що відбувається в спальнях громадян”. Від даного закону позбулися в 1988 році, оскільки обмеження, які він накладав, порушували конституційні права жінок. Також не послідувало ніякої альтернативи. Таким чином, у Канаді не існує жодних конкретних законів, які мають пряме відношення до питань проведення абортів. Так що незважаючи на те, що доступ до даної процедури, а також її фінансування є предметами суперечок (тут не все ідеально, як-николи), навіть найконсервативніші прем’єр-міністри не наважуються торкнутися цієї теми.
Оплачувана декретна відпустка триває цілий рік
У той час, коли батьки в США страждають від відносно бідної політики декретної відпустки, жінкам у Канаді приходиться набагато легше. Сприятлива політика декретної відпустки Канади має два розділи: один містить інформацію безпосередньо про відпустку, інший – про належні бонуси. Відпустка, в свою чергу, також ділиться на дві частини: спочатку 15 тижнів, на які може піти або майбутня мама, або вже мама, далі слідують 35 додаткових тижнів, які можна розділити між батьками після народження або усиновлення. Розділ про надбавки та бонуси говорить про те, що батьку в декретній відпустці належить дохід, пропорційний до 55% його/її поточної зарплати (до $485 на тиждень). Сім’ї з низьким доходом можуть розраховувати на абсолютний ліміт у $485. Окрім цього багато роботодавців пропонують додаткові надбавки, щоб зберегти працівника після чудового року, проведеного з малюком. (P.S. Перебування в лікарні покривається державним страхуванням.) Так що ж все це означає у розрізі благ для жінок? А те, що додавання в родині не виглядає таким лякаючим, коли мова йде про те, щоб відмовитися від своєї кар’єри. Сенс тут у тому, що надається підтримка на користь вибору жінки. Хочете мати дитину? Чудово, ось вам кілька опцій на вибір, які надає держава.
Мами можуть годувати немовлят де завгодно
У Канаді немає такого безумства стосовно голого материнського грудей в дії, як у США. Годування груддю не тільки є повсюдним явищем в Канаді, це ще й підкреслюється як норма. Такий підхід – один із плюсів для тих, хто йде у декретну відпустку та збирається провести зі своїми малюками рік. Більше того, годування груддю не просто вважається нормою, це явище ще й захищено Канадською хартією прав і свобод, а також Кодексом прав людини кожної провінції. Якщо в Канаді ви надумали попросити годуючу матір прикрити груди, не намагайтеся. Канадцям надано багато прав, але вказувати жінці, що робити з її тілом – не в їхньому числі.
Місцеві письменники знають, як правильно використовувати слова
Ах да, Маргарет Етвуд родом з Канади, так що якось так. Найуспішніша письменниця Канади також є найвпливовішим і відвертим представником феміністичного руху. Маргарет Етвуд постійно піднімає такі теми як свобода жінки на продовження роду, права жінок-представниць корінного населення, різниця у зарплаті, а також банальність індустрії моди. При цьому вона використовує знищувальний гумор та безкомпромісну відвертість, будь то 400-сторінковий бестселер або твіт, що складається з 140 символів.
Ілюзорні “стелі” кар’єрного зросту жінки були розбиті
У той час, як у США знову підіймається питання толерантності щодо жінки як до голови держави, у Канаді це подолали більш ніж 20 років тому. Кім Кемпбелл може і була на посаді прем’єр-міністра всього протягом 6 місяців (після відставки Браяна Малруні у 1993 році), але статусу важливої фігури в історії Канади її це не позбавляє. Так, минуло більше ніж 20 років з тих пір, як у нас не було чергової жінки на посаді прем’єр-міністра, але це всього лише питання часу. Через розбитий “стелю” пройти легше, навіть якщо це може зайняти більше часу.
Нікому немає діла до того, гей ви чи ні
Одностатеві шлюби в Канаді законні ось уже більше 10 років. Давайте поговоримо конкретно про Кетлін Вінн, прем’єр-міністра Онтаріо, яка згадується з двох причин – по-перше, вона лесбіянка, а по-друге, нікому в Канаді, по суті, немає діла до її орієнтації. Більше того, коли один з представників консервативної партії зробив завуальований коментар на те, що сексуальна орієнтація Вінн вплинула на те, що вона не змогла винести на розгляд оновлений навчальний курс сексуальної освіти для шкіл, партія поспішила віддалитися від причетності до подібних висловлювань. Чому? Так тому що тут будь-який вид дискримінації, заснований на сексуальній орієнтації, заборонений Законом про права людини Канади, а також законодавством будь-якої провінції.
В Канаді немає знаменитості, причетної до феміністського руху.
Коли прямий представник канадських ЗМІ скаржився на те, що Канада не може створити ікону феміністичного руху серед знаменитостей, відповідь була беззаперечно канадською. Виверження було негайним і під градом хештегів канадські користувачі Твіттера підкреслили важку і в той же час приховану працю колег по феміністичному цеху. Звичайно, у Великобританії є Кейтлін Моран. У США є Емі Полер, Тіна Фей, Роксан Гей, Ліна Данем і Бейонсе. Але в Канаді є мовчазна відданість мільйонів людей, які докладають зусиль, щоб зробити цей світ кращим для жінок.
Місцеві закони, що стосуються рівноправності шлюбів, відзначають своє десятиліття
Офіційно Канада стала четвертою по рахунку у світі країною, яка легалізувала одностатеві шлюби у 2005 році, але, завдяки провінційному закону, введеному в дію в Онтаріо, в Канаді, фактично, було укладено перший гей-шлюб у світі у 2001 році. Є ще ті, хто виступає проти одностатевих шлюбів, але кожного разу, коли подібний виклик був кинутий, він зазнавав фіаско. І так, не лише подружні пари, які увійшли в офіційний шлюб, володіють усіма належними правами, доступними всім незалежно від сексуальної орієнтації. Будь-яка пара, LGBTQ чи ні, при вступі в цивільний шлюб отримує, як ви вже здогадалися, повне визнання, права і рівність.
Місцеві суфражистки тут є національними героїнями.
Канадські феміністки першої хвилі були вражаючими борцями з тим станом справ, який панував на початку двадцятого століття. Піддаючись стеженню з боку чоловіків, вони проводили свої чаювання з однодумицями, обговорюючи такі теми як підрив законодавчої системи Канади. Неллі Макклунг сприяла тому, щоб жінки отримали право голосу, і разом з Емілі Мерфі, Генрієттою М’юр Едвардс, Луїзою Маккінні та Айрін Парлбі вони сформували “Знамениту п’ятірку”. Вони зверталися до Верховного суду Канади доти, доки жінки не були визнані “особами”. І як ці жінки утримують статус ікон в феміністичному русі Канади? Завдяки іншій організації “Heritage Minutes”, з’явилася серія коротких фільмів, які возвеличують значні моменти в історії країни та транслюються вже не одне десятиліття. Непогана пропаганда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ванкувер увійшов до списку найкращих міст світу, які дружні до геїв
Джерело: Bustle.com