Аномальна спека оголила приховану кризу системи притулків у канадській провінції

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Торонто цими днями буквально перефарбувало в помаранчевий: місто накрила димка від лісових пожеж, а служби випустили попередження про погану якість повітря. Правозахисники та громадські організації кажуть, що стандартні поради «залишайтеся вдома і тримайте вікна зачиненими» звучать розумно лише для тих, у кого справді є безпечний дім.
Міські та федеральні відомства закликають менше виходити на вулицю. Однак реальність для багатьох виглядає інакше: не у всіх є кондиціонер або очищувач повітря, а тим, хто живе на вулиці або заробляє на життя на відкритому повітрі, часто просто нікуди піти.
У групі особливого ризику — літні люди. Генеральна директорка організації CanAge Лора Темблін Воттс пояснює це просто: «З віком легені схожі на вінтажні автомобілі — вони фільтрують не так ефективно». Якщо до цього додати хронічні захворювання — ХОЗЛ, хвороби серця, діабет, — «виходить ідеальний шторм вразливості», каже вона.
За словами Темблін Воттс, під час сильного задимлення кількість госпіталізацій серед канадців віком понад 65 років зазвичай підскакує приблизно на 40%. І оскільки такі епізоди перестають бути рідкістю, заходи, на її думку, не повинні бути разовими. Потрібні системні рішення: від фільтрації повітря в житлових будинках до механізмів регулярної перевірки стану літніх людей.
Міністерство охорони здоров’я Онтаріо, відповідаючи на запитання про додаткові заходи захисту людей похилого віку, переадресувало запит до Public Health Ontario. Там надали документ із переліком найбільш уразливих груп і нагадали: агентство не встановлює та не забезпечує виконання законів або політик у сфері громадського здоров’я.
Ще складніше — тим, хто живе без даху над головою. Виконавчий директор Native Men’s Residence (Na-Me-Res) Стів Тікенс каже, що екстремальні погодні та кліматичні події знову й знову впираються в одну проблему: ресурсів міста недостатньо. «Я б хотів, щоб усіх людей, які стикаються з бездомністю, можна було розмістити в доступному житлі, — каже він. — Однак ми всі знаємо, що його бракує».
Як повідомляє CBC News, коли притулки переповнені, співробітники Na-Me-Res часто змушені направляти людей у муніципальні «охолоджувальні» простори або просто в бібліотеки — туди, де хоча б можна перечекати найважче повітря. У заяві міста, яку передала радниця з комунікацій Імані Буссаїд, йдеться, що по всій муніципальній системі притулків активували екстрене розширення місткості.
Також місто організувало цілодобове приміщення для охолодження за адресою 136 Spadina Rd. і відкрило шість «просторів із чистішим повітрям»: у мерії, Metro Hall та адміністративних центрах North York, Scarborough, York і East York.
Медсестра організації Street Health Ліз Тевлін розповідає: у середу ніхто з людей, з якими зустрічалася її виїзна команда, не хотів дзвонити до центральної служби розміщення по ліжко. «Вони завжди переповнені», — каже вона. І додає, що рекомендація «залишайтеся в приміщенні» звучить безглуздо, коли людина не має місця, куди можна піти. «Після зміни я поїду додому… У бездомних такої можливості немає», — підкреслює Тевлін.
Окремий пласт проблем — у тих, хто працює на вулиці. Менеджер із продажів компанії Design Turf Алекс Армстронг каже, що в бригадах часто діє «мачо-культура»: ризики намагаються не помічати, а чітких правил на випадок погіршення якості повітря в галузі нерідко немає. За його словами, до цього потрібно ставитися набагато серйозніше.
Власник True North Masonry Шейн Дежарден, який має астму, у середу продовжував працювати в димці. «Треба просто витримати, — сказав він. — Трохи спеки й смогу… Це не змусить мене піти додому».
Сімейна лікарка Unity Health Toronto та президентка Канадської асоціації лікарів за довкілля Саманта Грін попереджає: важка фізична праця в таких умовах у рази підвищує ризики для здоров’я. Тим, хто змушений виходити на вулицю, вона радить носити респіратор N95, що добре прилягає, і, якщо є можливість, переносити найінтенсивніші завдання.
Однак, підкреслює Грін, самими лише індивідуальними заходами проблему не вирішити. Потрібні жорсткіші правила захисту працівників під час кліматично зумовлених епізодів — чи то задимлення, чи екстремальна спека. «Потрібно думати про захист працівників від кліматичних ризиків для здоров’я на рівні політики, — каже вона. — Потрібні правила, які запобігають такій шкоді здоров’ю, але також необхідно усувати першопричину, поступово відмовляючись від викопного палива, бо така якість повітря — ненормальна».
У Міністерстві праці Онтаріо нагадують: за Законом про охорону праці та техніку безпеки роботодавці зобов’язані вживати всіх розумних запобіжних заходів, захищаючи працівників від екологічних загроз — зокрема теплового стресу та поганої якості повітря. У відомстві також підкреслюють, що працівники мають право відмовитися від небезпечної роботи, і вказують на підвищення максимальних штрафів за порушення вимог безпеки як на частину заходів із контролю та примусу до дотримання правил.



