Канадські компанії планують перенести виробництво до США

Канадські виробники все частіше приміряють сценарій, який ще нещодавно здавався крайнім: переносити потужності до США, щоб не залежати від американських тарифів і знизити ризики. Привід для тривоги підкинуло рішення Toyota — і експерти попереджають, що для Канади це може обернутися значно масштабнішою хвилею «переїздів», особливо в окремих галузях.

Цього тижня Toyota оголосила про будівництво нового заводу в Сан-Антоніо (Техас) вартістю 3,6 мільярда доларів США. Протягом чотирьох років компанія перенесе туди частину виробництва пікапа Tacoma, яке зараз здійснюється на майданчику в Мексиці.

Президент США Дональд Трамп прямо пов’язав цей крок із тарифами: виробляєш усередині країни — мита не сплачуєш.
Міжнародний торговельний юрист Вільям Пеллерін каже, що ця логіка — «бути по той бік кордону, щоб менше залежати від тарифів» — дедалі сильніше впливає й на канадський бізнес. Для багатьох компаній це вже не абстрактна ідея, а один із ключових чинників під час вибору стратегії.

При цьому Пеллерін уточнює: швидких і радикальних перебудов в автопромі чекати не варто — надто багато державної підтримки та раніше взятих зобов’язань. Зате значно різкіше, за його словами, наслідки можуть проявитися у сфері виробів з деревини: там зміни вже відчуваються, а невеликі міста ризикують втратити містоутворювальні підприємства.

Голова Canadian Manufacturers and Exporters Денніс Дарбі назвав рішення Toyota «безумовно тривожним». Однак, визнає він, компанії змушені шукати способи обходити тарифні бар’єри. Для Канади це поганий сценарій, однак для бізнесу він дедалі більше стає новою реальністю.

Про це ж говорить і свіже опитування KPMG Canada: кожен четвертий канадський виробник уже переніс операції до США або планує зробити це. Партнер KPMG Canada та національна лідерка промислового напряму Анамiка Гадiа зазначає, що «канадські компанії більше не перебувають у режимі очікування». Якщо перший рік тарифного тиску був боротьбою за виживання, то тепер розмова змістилася до витривалості та довгострокових рішень.

Як повідомляє CTV News, 29% учасників опитування вже перенесли частину або все виробництво, ще 13% планують це зробити. Серед 275 опитаних виробників 57% заявили, що вже призупинили, скоротили або скасували капітальні інвестиційні проєкти. А 61% вважають, що їхній бізнес не виживе без доступу до американського ринку.

Окремий сигнал — плани щодо переїзду управлінських центрів. У дослідженні йдеться, що 11% виробників мають намір перенести штаб-квартири до США в найближчі п’ять років. За словами Гадіа, цифра може виглядати невеликою, але виробничий сектор дає понад 10% ВВП Канади — і навіть такий «перетік» буде помітним.

Гадіа додає: компанії все частіше перерозподіляють капітал, який інакше інвестували б у Канаду, на користь США — і роблять це не лише як реакцію на поточну турбулентність, а й як елемент довгострокового плану. Серед заходів, які бізнес хотів би бачити для зміцнення конкурентоспроможності, вона називає зниження корпоративних податків, доступнішу вартість життя для співробітників і кращий доступ до дешевшої енергії.

На місцях розмови про перенесення потужностей також звучать усе гучніше. Компанія PhiBer Manufacturing із Манітоби, що виробляє сільгосптехніку, прямо заявила: якщо умови не поліпшаться, доведеться всерйоз розглядати варіант «відходу на південь». Серед проблем — не лише невизначеність торговельного конфлікту, а й канадська бюрократія та регулювання.

Генеральний директор Дерек Фрізен каже, що тарифна риторика й нерозуміння того, як формувати ціни, стали одним із найтяжчих викликів. Він підкреслює, що компанія цінує людей і свою спільноту, але за збереження нинішнього «клімату» може виникнути потреба переносити частину діяльності ближче до американських клієнтів.

Паралельно Canadian Manufacturers & Exporters провела власне національне опитування серед членів організації. Картина майже збігається з даними KPMG: якщо тарифи збережуться, 43% виробників заявили, що перенесуть виробництво, інвестиції або закупівлі до США. Ще 36% повідомили, що їм доведеться скорочувати робочі місця, години або зміни, а також відкладати або скасовувати інвестиції в Канаді.

Додатковий фактор тиску — доля торговельної угоди CUSMA. Після того як 1 липня США відмовилися продовжувати договір у повному обсязі, дев’ять із десяти виробників виступають за його продовження. Дарбі підкреслює: майже всі опитані вважають, що для довгострокової стабільності та зростання критично важлива визначеність у відносинах зі США щодо тарифів. Ситуацію, коли майбутнє неможливо передбачити, він називає «найгіршим із можливих варіантів».

Дарбі, який входить до федерального консультативного комітету з канадсько-американських економічних відносин, каже: багато що залежатиме від того, наскільки переконливими виявляться зусилля канадських перемовників — зокрема міністра торгівлі Канади та США Домініка Леблана і прем’єр-міністра Марка Карні. Водночас, підкреслює він, важливо, щоб у Вашингтоні лунали й голоси американського бізнесу, якому вигідні постачання з Канади.

За словами Дарбі, після відмови США від повного продовження CUSMA переговори можуть зміститися в бік «бокових угод» з окремих тем, які цікавлять американську сторону, замість спроби зміцнити всю угоду загалом. Процес, вважає він, став більш фрагментарним, ніж очікувалося, але відступати не можна — роботу потрібно продовжувати.