Рекордне падіння купівельної спроможності в Канаді

Зростання цін у Канаді настільки ускладнило життя людям, що більшість ледве справляється з щомісячними витратами.

Шість із десяти жителів Альберти кажуть, що останніми місяцями стало помітно важче тягнути звичайні щомісячні витрати. І це швидко змінює поведінку: дві третини опитаних упевнені, що зараз — поганий момент для великих покупок, чи то автомобіль, житло або навіть велика побутова техніка. Порівняно з минулою весною тривоги лише посилилися — люди дедалі частіше живуть у режимі «перечекати».

Житель Ерді Джеймісон Гардінер показує, як виглядає це «перечекати» на практиці. Нещодавно він перевіз сім’ю з чотирьох осіб у підвальні апартаменти площею 900 квадратних футів — просто щоб скоротити орендну плату. Раніше вони орендували житло майже в півтора раза більше, але тепер, каже він, економлять буквально на всьому. Доходить до того, що на роботу він ходить пішки — близько години в один бік — бо другий автомобіль сім’ї вже не по кишені.

За словами Ґардінера, скорочення речей і простору несподівано принесло певну внутрішню «ясність», але легше від цього не стало. Б’є насамперед оренда: вона так зросла, що платити доводиться більше, ніж багато знайомих віддають за іпотеку — разом із податком на нерухомість.

Згідно з даними CBC News, 59% опитаних жителів Альберти визнають, що їм «дещо» або «дуже» важко справлятися з щомісячними витратами. Це на вісім відсоткових пунктів більше, ніж минулої весни, і найвищий показник за вісім років, протягом яких CBC ставить одне й те саме запитання.

На цьому тлі змінюється і ставлення до витрат «побільше». 67% респондентів вважають, що зараз не час для серйозних придбань — від будинку й автомобіля до великої техніки. Калгарійська соціологиня та полстерка Джанет Браун, яка проводила дослідження, пояснює: люди не впевнені ані в економіці загалом, ані у власних перспективах, тому воліють пригальмувати й урізати все, що можливо.

Нервозність підігрівають і зовнішні події. У новинах — світова економічна невизначеність, конфлікт на Близькому Сході та повідомлення про блокади в Ормузькій протоці, які стримують постачання нафти. Раніше цього місяця Міжнародний валютний фонд попереджав, що війна в Ірані здатна запустити глобальну рецесію, підкреслюючи: «ризики зниження величезні». Плюс — напружені торговельні відносини Канади зі США. Колишній голова Банку Канади Стівен Полоз раніше оцінював ймовірність того, що країна може скотитися в рецесію, у 30%.

І всередині провінції настрої помітно потемніли. Більшість опитаних схиляються до того, що економіка Альберти погіршується, хоча 35% вважають, що вона «ні краща, ні гірша». Частка тих, хто оцінює ситуацію негативно, зросла за рік на 10 пунктів — з 41% до 51%. Настільки похмурих оцінок не було з перших місяців пандемії COVID-19 навесні 2020 року.

Найсильніше тиск відчувають безробітні: 85% з них кажуть, що платити за рахунками складно. На напруженому ринку праці важко й молодим: 68% жителів провінції молодшого віку визнають, що зводити кінці з кінцями стало важче. Серед літніх такі відповіді дали 46%.

Щоб зрозуміти, як люди викручуються, кореспондент CBC поговорив в Ердрі приблизно з двома десятками відвідувачів публічної бібліотеки. Джулія Джантці прийшла туди з маленькою донькою й описує життя як нескінченний калькулятор: «Чи можемо ми собі це дозволити?» і «Від чого доведеться відмовитися?». Ціни на продукти вона називає «божевільними» — покупки перетворюються на полювання за знижками та постійні компроміси.

Підприємець у будівельній сфері Джеймс Сімпсон, батько семи дітей, каже, що витрати на їжу за останні роки фактично потроїлися. За його словами, якщо раніше середній чек у Costco був близько 400 доларів, то тепер кожен похід наближається до тисячі.

Олувасеун Біодун, яка переїхала до Канади з Нігерії у 2022 році, скоротила поїздки до дисконтного складу з двох разів на місяць до одного. Вона зізнається, що все частіше закриває щомісячні платежі кредитною карткою — ліміт майже вичерпано. «Сподіваюся, щось скоро зміниться, інакше ми дійдемо до точки, коли більше не зможемо витримувати», — каже вона.

Для водія вантажівки Джоела Віджаяна, який нещодавно переїхав до Ердрі, найболючішим ударом стали ціни на пальне. Він пов’язує їхнє зростання з конфліктом на Близькому Сході. Йому доводилося проїжджати 60–80 кілометрів, щоб забрати тягач, і значна частина заробітку йшла на пальне. «Я не багата людина… Я думав: чим усе це закінчиться?» — згадує він.

Опитування фіксує і політичний розріз тривоги через вартість життя. Серед прихильників Об’єднаної консервативної партії (UCP) 63% кажуть, що оплачувати рахунки важко. У групі тих, хто особливо гостро відчуває зростання витрат, семеро з десяти не вражені лідером НДП Нахідом Ненші. Вони ж скептично дивляться на те, що енергетична угода Альберти з федеральним урядом, укладена минулого року, справді призведе до будівництва нового трубопроводу для експорту нафти до океану.

Ще один показник роздратування — ставлення до теми відокремлення провінції. Сім із десяти жителів Альберти, які кажуть, що найсильніше відчувають ціновий тиск, заявили, що проголосували б за вихід зі складу Канади. Браун пов’язує це з накопиченим розчаруванням і відчуттям, що Альберта «не реалізує свій потенціал», а декому здається, що за інших відносин з Оттавою життя могло б стати легшим.

При цьому, попри погіршення настроїв, правляча UCP поки що не отримує того політичного удару, який зазвичай супроводжує «дороге життя». Навпаки, дані опитування показують: якби вибори відбулися зараз, партія могла б здобути більше місць, ніж у 2023 році. За словами Браун, прем’єрка Даніель Сміт доволі ефективно спрямовує суспільне невдоволення на інші причини, зокрема на відносини з федеральним урядом.

І у розмовах у бібліотеці Ердрі це теж чути. Співрозмовники частіше звинувачують світові конфлікти, великі корпорації, наслідки пандемії та політику президента США Дональда Трампа, але не уряд провінції. Пенсіонер Рональд Шолоссер, наприклад, заявив, що Трамп «самотужки підняв ціни по всьому світу», і тому багато хто готовий звинувачувати саме його.

Опитування проводилося серед 1 тисячі 200 жителів Альберти з 7 по 22 квітня 2026 року компанією Trend Research під керівництвом Janet Brown Opinion Research. Вибірка є репрезентативною за регіоном, віком і статтю. Похибка становить +/- 2,8 відсоткового пункту, 19 разів із 20; для підгруп вона вища. Методика була гібридною: частина респондентів відповідала телефоном, а частина отримала можливість заповнити анкету онлайн за посиланням. Використовувався випадковий список номерів, де 30% припадало на стаціонарні телефони і 70% — на мобільні; кожен номер набирали до п’яти разів у різні періоди дня. Частка відповідей серед валідних номерів становила 11,7%.