Канада підрахувала різницю витрат на проведення ЧС-2026

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
У Канаді підраховують можливі витрати на чемпіонат світу з футболу 2026 року та доходять висновку, що у Ванкувері й Торонто витрати суттєво відрізняються.
Охорона матчів чемпіонату світу з футболу 2026 року у Ванкувері може обійтися майже втричі дорожче, ніж у Торонто. Влада Британської Колумбії оцінює безпеку семи ігор на BC Place у 242 мільйони доларів. У Торонто на шість матчів заклали 94 мільйони доларів. Звідки береться така різниця і чому загалом захист великих турнірів з року в рік дорожчає — пояснюють експерти та колишні керівники великих охоронних операцій.
Буд Мерсер, колишній офіцер Королівської канадської кінної поліції (RCMP) та керівник служби безпеки Олімпіади-2010 у Ванкувері, каже, що організатори нинішнього чемпіонату світу працюють уже в іншій міжнародній реальності. На оцінку загроз, за його словами, впливає все одразу: війни на Близькому Сході, конфлікт у Європі між Україною та Росією, економічна турбулентність, спалах Еболи в Африці. «Світ змінився, і коли світ змінюється, змінюється й оцінка загроз», — підкреслив Мерсер.
При цьому ні уряд Британської Колумбії, ні місто Ванкувер не розкривають детальну структуру кошторису. У провінції лише уточнили, що кошти підуть на забезпечення роботи поліції, пожежників, парамедиків і служб управління надзвичайними ситуаціями.
Економіст Університету Конкордія в Монреалі Моше Ландер, який займається економікою спорту, вважає, що «величезна частина» розриву між Ванкувером і Торонто пояснюється географією та тим, де саме розташовані стадіони.
BC Place розташований у самому центрі даунтауна. А це означає, що охорона має вибудовуватися не лише біля турнікетів, а й «розкручуватися» навколо арени кількома поясами — з різними рівнями доступу. Під контроль потрапляє інфраструктура по сусідству: лінії SkyTrain, великі дороги, пішохідні потоки. Ландер порівнює масштаби заходів із тим, як може виглядати вхід у «зелену зону» в Багдаді.
У Торонто ситуація інша. Toronto Stadium (BMO Field) розташований на території Canadian National Exhibition і, за словами Ландера, там простіше й дешевше вибудовувати кордони. Навіть якщо транспортна система дасть збій, наслідки відчуватимуться на помітній відстані від стадіону.
Цю логіку минулого тижня озвучував і заступник начальника поліції Торонто Роберт Джонсон. Він пояснював нижчі витрати «цілком іншою територією» проведення матчів і тим, що Торонто може спиратися на більшу кількість партнерів із забезпечення правопорядку. У Британській Колумбії, за його словами, фактично залучені лише поліція Ванкувера та RCMP. Водночас Джонсон не уточнював, про яку саме суму йдеться — про повну оцінку в 94 мільйони доларів чи про 66 мільйонів доларів, передбачених безпосередньо для Toronto Police Service.
Як зазначає CityNews Ottawa, за словами Ландера, бюджети на безпеку чемпіонатів світу зростають від циклу до циклу — через наростаючу глобальну нестабільність і підвищений ризик інцидентів, які могли б поставити FIFA у вкрай незручне становище. Окремим чинником він називає президента США Дональда Трампа: економіст вважає, що турнір можуть спробувати використати як майданчик для політичних заяв проти нього або проти інших іноземних урядів, і це автоматично підштовхує витрати вгору.
При цьому, каже Ландер, FIFA та її президент Джанні Інфантіно самі активно домагалися уваги Трампа і тепер особливо бояться репутаційних втрат. «FIFA каже містам-господарям: «нам потрібно захистити цю коронну коштовність, але ми за це не платимо — платіть ви», — переказує він логіку вимог федерації.
Є і суто «математична» причина: турнір розширили до 48 збірних замість 32. За словами Ландера, це плюс 16 команд, а отже, більше вболівальників і громадян різних країн, які будуть приїжджати і проходити через системи контролю.
Досвід великих турнірів показує, що остаточна вартість майже завжди відрізняється від початкових очікувань. Для порівняння: фінальний рахунок за безпеку Олімпіади-2010 становив 900 мільйонів доларів — більш ніж у п’ять разів вище стартової оцінки у 175 мільйонів.
Мерсер пояснює: головні статті витрат — це, по-перше, зарплати та розміщення тисяч людей на землі. Під час Олімпіади, згадує він, у «театрі» операції працювали близько 6–7 тисяч поліцейських і ще 6 тисяч приватних охоронців. По-друге, житло: ціни на готелі злітають, вільних місць не вистачає, тому організатори шукали приватні варіанти у Вістлері й навіть залучали круїзні судна, щоб розселити персонал.
Він нагадує і про важливу організаційну різницю. На Олімпіаді спортсмени здебільшого жили в одному місці — Олімпійському селищі. На чемпіонаті світу команди будуть постійно приїжджати й від’їжджати, і це, за оцінкою Мерсера, ускладнює завдання тим, хто відповідає за безпеку.
І Ванкувер, і Торонто підкреслюють: остаточні цифри стануть зрозумілими лише після завершення турніру. На цьому тлі ЗМІ штату Вашингтон повідомляли, що Сіетл планує витратити майже 32 мільйони доларів США на проведення шести матчів. Однак влада Британської Колумбії вказує: такі оцінки часто не включають витрати інших рівнів влади.
Як приклад провінція наводить федеральні витрати США. Агентство FEMA заклало 625 мільйонів доларів США на гранти та ще 221 мільйон — на захист від дронів для 11 американських міст-господарів. Очікується, що Сіетл має отримати загалом 51,8 мільйона доларів США допомоги.
Раніше влада Британської Колумбії також говорила, що сукупні витрати на проведення турніру у Ванкувері можуть сягнути 729 мільйонів доларів. За оцінкою уряду, це окупиться — за рахунок приблизно одного мільярда доларів приросту ВВП у найближчі п’ять років. Ландер, однак, сумнівається в подібних прогнозах: він вважає, що політики, керовані «его і марнославством», зазвичай занижують вартість мегаподій і завищують очікувану вигоду.
За його словами, реально уникнути високих витрат на безпеку можна лише одним способом — не проводити турнір. «Як тільки ви підписали угоду з FIFA, ви вже пов’язані», — підсумував економіст.



