Революційна технологія в Канаді змінить правила доріг

У Канаді почнуть надавати інноваційну послугу як пілотний проєкт — готується до запуску амбітний експеримент, здатний перевернути уявлення про швидкість і потужність.

Цього літа в Канаді з’явиться перша зарядна станція мегаватного класу, але не для легкових електромобілів, а для електровантажівок. Пілотний проєкт у Квебеку має показати, чи може «блискавична» зарядка зняти головний стоп‑фактор для далекобійників: надто довгі зупинки в дорозі.

Надшвидка зарядка в останні роки стала одним із ключових аргументів у дискусії про масовий перехід на електротягу. Рік тому китайська BYD гучно заявила про flash‑зарядки: за словами компанії, вони можуть додати близько 400 кілометрів запасу ходу приблизно за п’ять хвилин, тобто за час, порівнянний зі звичайною заправкою. Пізніше BYD повідомила, що технологію прискорили, і анонсувала міжнародне розгортання в Європі, де нещодавно показала першу сумісну модель — Denza Z9 GT.

Мегаватні станції — це зарядка потужністю близько 1 мегавата. За таких значень ідеться про пікові швидкості, за яких приріст становить близько двох кілометрів ходу за секунду. На виставці EV and Charging Expo в Торонто голова Electric Mobility Canada Даніель Бретон розповідав про поїздку до Шанхаю, де бачив демонстрацію ще потужнішої версії — 2,1‑мегаватної flash‑зарядки BYD. За його словами, з таким обладнанням зарядка з 10% до 70% може вкладатися приблизно в п’ять хвилин.

Сам Бретон зазначає: виглядає це як надмірні перегони за цифрами. Але практична логіка проста — що коротша сесія, то більше машин обслужить один роз’єм за день. Отже, у місцях, де земля дорога або майданчик обмежений, можна обійтися меншою кількістю зарядних точок.

Канадська історія, про яку йдеться в матеріалі CBC News, — про комерційні перевезення та довгі маршрути. Мегаватний зарядний пристрій будують на майданчику service area de La Porte du Nord уздовж шосе 15, неподалік від міста Сент‑Жером у Лаврентійських горах. Менеджер Hydro‑Québec із розвитку бізнесу в електрифікації автопарків Мартен Аршамбо пояснює, що станція буде пілотною. Майданчик обрали одразу з кількох причин: там достатньо місця, через цю точку проходить багато вантажівок, а поруч розташований Institut du véhicule innovant — дослідницький центр у Сент‑Жеромі, який займається електричними, автономними та підключеними транспортними технологіями. Це спрощує спостереження за проєктом і аналіз його результатів.

Ставка на вантажний транспорт пов’язана і з кліматичним порядком денним. Викиди від важких вантажних перевезень у Канаді майже подвоїлися з 1990 по 2024 рік. При цьому «нульові» вантажівки серед моделей 2023 року, як і раніше, рідкість — їхня частка становить 2,62%.

За словами Аршамбо, багато перевізників прямо називають нинішні швидкості заряджання бар’єром: бізнес не готовий платити водієві за годину очікування, поки батарея зарядиться. На маршруті, де є мегаватні станції, вантажівка зможе отримати достатньо енергії за п’ять-десять хвилин, щоб продовжити шлях. Логіка та сама, що й у легкових авто: якщо замість години зупинка триває близько 15 хвилин, один зарядний пристрій здатен обслужити приблизно вчетверо більше машин за той самий час.

А що зі звичайними електромобілями? Бретон в інтерв’ю CBC говорив, що надшвидка зарядка «точно прийде» і до Канади, але не одразу. За його оцінкою, це може зайняти від п’яти до десяти років: спочатку ринку потрібні автомобілі, які технічно вміють приймати заряд такого рівня. При цьому він підкреслює, що мегаватні швидкості будуть потрібні не завжди і не всюди, радше з часом стануть звичною частиною інфраструктури.

Паралельно в країні обговорюють і більш масштабний сценарій — магістральну мережу для електровантажівок. У лютому Propulsion Québec опублікувала дослідження про можливий коридор мегаватних зарядок від Торонто до Квебек‑Сіті. Автори запропонували сім майданчиків з інтервалом 60–150 кілометрів уздовж Highway 401 в Онтаріо та Highway 20 у Квебеку і дійшли висновку, що такий проєкт можна реалізувати на базі вже доступних технологій.