Карні запропонував інвесторам новий план будівництва Канади

Прем’єр-міністр Марк Карні на Canada Investment Summit у Торонто представив пакет заходів, який, за його словами, має розігнати інвестиції та прискорити «будівництво країни» у світі, який став помітно небезпечнішим і нервовішим. У центрі програми — план залучити приватний капітал до найбільших аеропортів, запровадити для компаній режим негайного списання нових капітальних витрат і допомогти з фінансуванням проєкту загальнонаціонального «суверенного інтернету».

Найгучніше оголошення стосується чотирьох головних повітряних воріт країни: Toronto Pearson, Vancouver International (YVR), аеропортів Монреаля та Калгарі. За задумом уряду, це можуть бути довгострокові концесійні угоди: приватні оператори керуватимуть аеропортами десятиліттями, але земля й базові активи, підкреслив Карні, залишаться у держави. Регуляторний контроль, зокрема вимоги щодо безпеки, теж нікуди не зникне — він залишиться за федеральною владою.

Карні окремо обмовив ще один принциповий момент: майбутні інвестори не зобов’язані бути канадськими. За його словами, ставка робиться на конкурентний відбір — «заради найкращого результату для канадців», а не на формальні обмеження за походженням грошей. Як приклад прем’єр нагадав про канадські пенсійні фонди — PSP Investments і Canada Pension Plan, — які вже управляють подібними концесіями за кордоном, від лондонського Heathrow до аеропортів в Азії.

У самому YVR дали зрозуміти, що до такого сценарію розмови готові. Президентка і гендиректорка аеропорту Тамара Вруман сказала, що вже кілька місяців тривають регулярні обговорення з федеральним урядом, а також опрацьовуються можливі підходи з Musqueam Nation — з урахуванням відносин аеропорту з цією громадою. За оцінкою YVR, чинна з 1992 року модель управління означає, що на території аеропорту щодня працюють близько 28 тисяч людей, а по країні його діяльність підтримує ще приблизно 130 тисяч робочих місць і дає економіці внесок на рівні 16 млрд доларів ВВП.

Паралельно Карні оголосив про податкову новацію, яку сам назвав «мега-вирахуванням»: Канада дозволить негайно списувати на витрати більшість нових капітальних вкладень. Ще одна обіцянка - прискорення погоджень великих будівництв за формулою «один проєкт, один огляд, один рік».

Як повідомляє CBC News, на саміті також обговорювалася мета Карні — залучити до Канади один трильйон доларів нових інвестицій протягом найближчих п’яти років. На зустріч у Торонто приїхали сотні топменеджерів і глобальних керуючих активами; їм представили список потенційних проєктів.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Окремим гостем став голова Norges Bank Investment Management Ніколай Танген — людина, яка керує норвезьким суверенним фондом. Він сказав, що почуте справило на його команду «дуже, дуже добре» враження, а серед інтересів — проєкти у відновлюваній енергетиці. Танген визнав: інвестори часто скаржаться на тривалі строки реалізації та регуляторну невизначеність, але, за його відчуттями, канадські процеси прискорюються і бюрократії стає менше. Конкретних угод, підкреслив він, поки що немає, але з’явилися напрями, за якими фонд має намір стежити.

Опозиція тим часом розкритикувала інвестиційний порядок денний уряду. Лідер консерваторів П’єр Пуальєвр, виступаючи у Ванкувері, заявив, що розмови про відкритість для іноземних інвестицій звучать особливо контрастно на тлі триваючого зростання вартості життя. Він також дорікнув Карні в нестачі деталей щодо того, як саме той збирається розширювати торгівлю з Євросоюзом, і окремо розкритикував обговорення ідеї асоційованого членства Канади в ЄС. Пуальєвр наголосив, що його партія виступає за вільну торгівлю з Європою, але проти сценаріїв, за яких канадцям довелося б платити податки європейським урядам і підкорятися європейським законам. Як альтернативи він перелічив пришвидшення строків схвалення проєктів, відмову від системи промислового вуглецевого ціноутворення (яку він помилково назвав вуглецевим податком) та скасування податку на приріст капіталу.

Свою критику озвучив і лідер НДП Аві Льюїс. За його словами, склад гостей — включно з представниками великих американських інвестиційних структур — погано поєднується із заявленою метою зміцнювати незалежність Канади від США. Льюїс додав, що між уявленнями уряду про «національне будівництво» та реальними потребами звичайних канадців, на його думку, утворився серйозний розрив.

Увагу привернула й присутність на саміті одразу двох колишніх прем’єр-міністрів — Стівена Гарпера та Жана Кретьєна. Карні розповів, що Гарпер був у залі й має виступити із заключними зауваженнями, відзначивши його вагу в міжнародних ділових та інвестиційних колах. Також прем’єр повідомив, що отримував поради від Гарпера, Кретьєна та Джастіна Трюдо.

На тлі розмов про інвестиції на майданчику багато говорили і про зовнішні ризики. Колишній посол США в Канаді Брюс Хейман, нині голова інвестиційної компанії Power Sustainable, припустив, що тарифи, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа, можуть виявитися «липкими» — і майбутньому президентові буде складно їх скасувати через бюджетні наслідки. Колишній прем’єр Квебеку Жан Шаре заявив, що відносини Канади та США вже не повернуться до колишнього формату: за його словами, дії Трампа змусили Канаду тверезо оцінити власні можливості й по-новому поглянути на розвиток.

Саміт проходить на тлі протестів. Напередодні в центрі Торонто, за даними організаторів, зібралися понад тисячу демонстрантів, які виступили проти того, щоб економічне майбутнє країни визначали керівники корпорацій.