Нові результати PISA показали серйозне погіршення знань школярів Канади

Канадські 15-річні школярі все ще тримаються у верхній групі країн PISA: середні результати з природничих наук, читання та математики залишаються вищими, ніж в ОЕСР. Однак є деталь, від якої складно відмахнутися: за останні роки — особливо після пандемії — читання та математика в Канаді помітно просіли.

Programme for International Student Assessment (PISA) — міжнародне дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку, яке проводять раз на три роки. Воно перевіряє, наскільки впевнено 15-річні підлітки розв’язують завдання за трьома напрямами: природничі науки, читання та математика. У циклі 2025 року в Канаді в тестуванні взяли участь близько 24,6 тисячі школярів. Юкон, Північно-Західні території та Нунавут до дослідження не приєдналися, тому в результатах їх немає. Окрім тестів, у PISA традиційно збирають анкети учнів і директорів: запитання про звички, установки та шкільне середовище.

У 2025 році Канада отримала 510 балів з природничих наук, 490 — з читання та 485 — з математики. Це все ще вище за середній рівень країн ОЕСР і дозволяє країні залишатися серед лідерів. Найвищі показники, як і раніше, продемонстрували школярі з Китаю та Сінгапуру.

Однак якщо дивитися не на місце в «турнірній таблиці», а на динаміку, картина стає похмурішою. З 2006 року Канада втратила 24 бали з природничих наук. За читанням і математикою спад сильніший: мінус 37 і мінус 42 бали відповідно. Причому в останні роки падіння прискорилося: порівняно з 2018 роком результати знизилися на 30 балів за читанням і на 27 — за математикою.

ОЕСР вважає статистично значущою зміну більш ніж на 20 балів — це приблизно еквівалент одного навчального року. Тобто якщо країна «просідає» на 20 балів між циклами, це виглядає так, ніби нинішні 15-річні демонструють рівень, який раніше очікували від 14-річних.

Професор Університету Брока Луї Воланте, який досліджує міжнародні тестування та освітню політику, називає різкість післяпандемійного зниження «дуже тривожною». Серед можливих причин він перелічує зростання цифрових відволікаючих чинників, значно активніше використання штучного інтелекту порівняно з минулим циклом, а також глобальну нестачу вчителів.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Про те, що проблеми з грамотністю вже помітні «на місцях», говорить і вчителька старших класів та викладачка Університету Оттави Таша Аусман. За її словами, учням дедалі важче виокремлювати головне й справді розуміти прочитане. Вона наводить приклад: на нещодавньому тесті з поглибленої математики школярі запитували те, що було прямо написано в умові. Подібне відбувається і в університеті — студенти регулярно пишуть листи із запитаннями, відповіді на які можна знайти на самому початку силабуса, наприклад про те, який підручник потрібен і де його купити.

І все ж це не лише канадська історія. У звіті ОЕСР щодо PISA 2025 зазначається: це цикл із найнижчим середнім рівнем серед країн ОЕСР за весь час спостережень. Після безпрецедентного провалу 2022 року результати у 2025 році для більшості учасників або застопорилися, або продовжили знижуватися. Окремо підкреслюється, що різке погіршення читання є особливо важливим: саме читання — базова навичка, на якій тримається навчання з усіх предметів, а ще це ключ до пошуку, оцінювання та інтерпретації інформації у світі, де дедалі більше «цифри». Як зазначає CBC News, країни, де читання падало найсильніше, часто показували й найбільші просідання з природничих наук і математики.

Освітній консультант Пол Беннетт, директор Schoolhouse Institute, називає нові цифри «приводом для тривоги», особливо на тлі погіршень, помітних з 2015 року. Частину успіхів азійських систем він пов’язує з орієнтацією на підготовку до тестів і більш пряме навчання. У Канаді ж, підкреслює він, освіта перебуває у віданні провінцій, умови різняться, а зміни в політиці та підходах упроваджувалися нерівномірно.

Беннетт окремо вказує на провінції, де результати PISA традиційно вищі — Альберту, Онтаріо, Британську Колумбію та Квебек. За його словами, там сильніше виражений акцент на «науці навчання» та спробах узгодити методи викладання з тим, що справді працює в класі. Він також вважає, що школам час заново проговорити правила використання екранів і технологій — аж до повернення паперових підручників. Йдеться, підкреслює він, не про «крок назад», а про перезбирання пріоритетів.

Колишній професор Університету Альберти Деррілл Хантер називає причини зниження успішності «питанням на мільярди доларів». На його думку, PISA, національні тести на кшталт Pan-Canadian Assessment Program і провінційні перевірки потрібні як регулярні «зрізи»: вони мають запускати обговорення, дослідження та управлінські рішення. «Якщо Канада хоче залишатися динамічною країною в майбутньому, ми зобов’язані стежити за успіхами наших учнів», — підкреслює він.

При цьому Луї Воланте нагадує: якість освіти не можна зводити лише до порівняльних балів. Анкети учнів і директорів дають ще один шар — «некогнітивні» показники: допитливість, готовність просити допомоги, віра у власні сили, відвідуваність, читання для задоволення, відчуття належності до школи, підтримка сім’ї. За його словами, такі чинники часто пов’язані з вищими навчальними результатами — і зрештою майбутнє покоління оцінюватимуть не лише за балами з читання, математики та природничих наук.