Населення Канади знижується на тлі падіння імміграції

У Канаді спостерігається зниження чисельності населення: люди стали рідше іммігрувати до країни.

Канада вперше за тривалий час увійшла в мінус за чисельністю населення. За січень-березень 2026 року країна втратила близько 55 тисяч осіб, і станом на 1 квітня, за попередньою оцінкою статистичного відомства, у Канаді проживало 41 мільйон 417 тисяч 056 осіб.

Падіння — приблизно на 0,1% — пояснюють одразу двома причинами. По‑перше, послабився імміграційний приплив. По‑друге, «природний приріст» виявився від’ємним: у першому кварталі померлих було на 155 осіб більше, ніж народжених.

Потік постійних іммігрантів справді помітно знизився. За три місяці їх приїхало 83 тисячі 149 — майже на 20% менше, ніж роком раніше (104 тисячі 210 у першому кварталі 2025 року).

Ще сильніше скоротилася група непостійних жителів — більш ніж на 117 тисяч. При цьому статистики одразу застерегли: ці оцінки можуть переглянути пізніше через «змінювану політику у сфері міжнародної міграції».

Нові демографічні цифри накладаються на сигнали про пробуксовування економіки. Як повідомляє CBC News, головний економіст National Bank of Canada Стефан Маріон вважає, що зменшення населення стало однією з причин ослаблення таких показників, як валовий внутрішній продукт.

За словами Маріона, якщо дивитися на економіку в перерахунку на населення, картина виглядає «менш пригнічуючою». Професор економіки Університету Ватерлоо Мікал Скутеруд говорить приблизно про те саме, але формулює інакше: при скороченні населення ВВП на людину, навпаки, підріс.

Скутеруд зазначає, що після розвороту імміграційної політики уряду Ліберальної партії динаміка ВВП на душу населення змінилася: замість стійкого мінуса показники стали «рівними або трохи позитивними». Маріон, зі свого боку, називає імміграційне прискорення 2022–2023 років «нестійким» і додає, що нинішнє зниження числа постійних іммігрантів загалом укладається в нижчу цільову планку федерального уряду.

Обидва економісти підкреслюють: майбутнє зростання не можна звести до простої ідеї «більше людей — більше економіки». «Щоб збільшити загальний розмір економічного пирога, нам усім потрібно робити внесок або, принаймні, декому — робити більший внесок», — каже Скутеруд.

Окремою темою вони називають різке скорочення кількості іноземних студентів. Скутеруд уточнює: багато з них працювали на низькооплачуваних посадах і не робили помітного внеску у ВВП, хоча могли суттєво впливати на окремі статистичні індикатори.

Маріон пов’язує нинішню слабкість економіки з триваючою глобальною невизначеністю та відсутністю ясності щодо доступу до ринку США. За його словами, бізнес-інвестиції зараз «доволі слабкі або йдуть у мінус», а без зростання вкладень складніше створювати робочі місця і, як він висловлюється, «перетравлювати» імміграцію.

Ситуація по провінціях виглядає неоднаково. Онтаріо та Британська Колумбія сильніше просіли за кількістю тимчасових жителів, ніж за притоком постійних іммігрантів, - на цьому тлі виділяється Альберта. «Альберта все ще зростає… інших великих провінцій, які продовжують показувати розширення населення, немає», - сказав Маріон.

Частину альбертського приросту забезпечили міжпровінційні переїзди, а також перевищення кількості народжень над смертями — на відміну від загальної картини по країні. В Онтаріо та Британській Колумбії, за словами Маріона, спад пов’язаний, зокрема, з тим, що ці провінції, попри приїзд нових постійних мешканців, зіткнулися з сильнішим відтоком тимчасових іноземних працівників і студентів.