Право на страйк у Канаді може дійти до Верховного суду

Ліберальний уряд Канади обіцяє «зміцнити право на страйк» — і заради цього пропонує переписати правила застосування однієї з найбільш спірних норм Трудового кодексу. Але трудові юристи та профспілки попереджають: навіть якщо поправки пройдуть без змін, хвиля судових розглядів нікуди не дінеться — швидше навпаки.

Йдеться про статтю 107 Трудового кодексу Канади. Формально вона десятиліттями дозволяє міністру праці вживати широких заходів заради «збереження або забезпечення промислового миру». На практиці ж із 2024 року федеральна влада дедалі частіше використовує цей механізм як спосіб швидко «загасити» страйки — зокрема переводячи спори в обов’язковий арбітраж. Саме це й викликало різку критику з боку профспілок.

Найгучніший епізод — конфлікт навколо Air Canada минулого літа. Тоді міністерка праці Петті Гайду, пославшись на статтю 107, розпорядилася повернути до роботи бортпровідників, які оголосили страйк. Профспілка CUPE, яка їх представляє, розпорядження фактично проігнорувала — і вже через кілька днів сторони все ж вийшли на попередню угоду. При цьому CUPE подав кілька позовів, включно з претензією про те, що сама стаття 107 може суперечити Конституції.

Професорка права Оттавського університету Андреа Таларіко, яка спеціалізується на трудових спорах, вважає, що питання про допустимість такого державного втручання «абсолютно» дійде до Верховного суду.

У понеділок уряд вніс законопроєкт C-39 — великий пакет ініціатив, у якому є й нове «налаштування» для статті 107. У разі ухвалення документа міністрові доведеться офіційно заявляти, що страйк завдає шкоди «національним інтересам», а також враховувати доповідь нового спеціального посередника, який фіксуватиме позиції сторін.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Прем’єр-міністр Марк Карні у вівторок запевняв, що поправки «абсолютно зміцнюють право на страйк». Однак Канадський конгрес праці (CLC) ще до внесення законопроєкту розкритикував саму модель. Юрист Марк Роулінсон, який працює з CLC, заявив журналістам, що запропоновані норми — «найочевидніше порушення» Хартії прав і свобод, а також спроба обійти вже чинні судові процеси за статтею 107. Президентка CLC Беа Бруске додала, що організація ще вирішує, чи варто оскаржувати новий закон у суді.

Як зазначає CBC News, юрист і консультант з кадрів Браян Готтхейл вважає, що після ухвалення поправок уряд може спробувати переконати суди: старі позови втратили сенс, тому що норму вже змінено. За його словами, у справах, де профспілки сперечаються саме про конкретні випадки застосування статті 107 для припинення страйків, суди справді можуть погодитися з аргументом про «втрату актуальності». Однак процеси, в яких оскаржується конституційність самої статті, за оцінкою Готтхейла, з високою ймовірністю триватимуть.

Юрист нагадує: Верховний суд Канади вже тлумачив свободу асоціацій так, що вона включає і право на колективні переговори, і право на страйк. Тому ключове питання залишається колишнім — чи не порушує Конституцію надто «широка» можливість міністра фактично спрямовувати федеральну раду з трудових відносин до припинення страйків і локаутів.

Паралельно триває й інша юридична історія — позов Teamsters після того, як у 2024 році влада застосувала статтю 107, щоб зупинити страйк залізничників. Таларіко наголошує: там профспілка домагається компенсації, а отже довід про те, що спір «застарів», може й не спрацювати. Суду все одно доведеться розбиратися, до яких наслідків призвело втручання держави і чи можна стягнути збитки.

Трудовий кодекс Канади діє лише в галузях федерального регулювання — це, наприклад, авіація, банки, порти та залізниці. Однак, як зазначає Таларіко, за тим, чим завершиться спір навколо статті 107, напевно уважно стежать і провінції: підсумок може стати орієнтиром далеко за межами федерації.