Один із найбільших університетів Канади опинився в центрі гучного скандалу

Одразу кілька чинних і колишніх викладачів із числа корінних народів Канади розповіли, що в Університеті Оттави їм доводилося працювати у важкій — і, за їхніми словами, дискримінаційній — атмосфері. Вони пов’язують відтік фахівців із расизмом, млявою реакцією на скарги та тим, що корінні народи майже не представлені в управлінні вишем.

Сім нинішніх і колишніх професорів uOttawa в інтерв’ю негативно описали свій досвід. Одні кажуть, що університет так і не розібрався з власним минулим — тим, що десятиліттями готував католицьких священників, пов’язаних із системою шкіл-інтернатів для дітей корінних народів. Інші роблять акцент на сьогоднішніх управлінських проблемах: корінні викладачі слабо беруть участь у ухваленні рішень, а звернення і скарги розглядаються надто довго.

Річне розслідування виявило, зокрема, неврегульовану скаргу на расизм, яку подали професори Вельдон Коберн і П’єрро Росс-Трамбле. Окремо зазначається, що починаючи з 2023 року за один рік університет залишили семеро викладачів із числа корінних народів у різних підрозділах; один із тих, хто пішов, згодом подав цивільний позов. У матеріалі також згадується достроковий вихід на пенсію метисського професора права Ларрі Шартрана: він називав себе «пораненим солдатом», а робоче середовище — «токсичним».

Коберн, представник алгонкінів із Пікваканагарана, став останнім, хто пішов і публічно пояснив причини. Цього літа він офіційно подав у відставку. За його словами, у нього склалося відчуття, що керівництво сприймало його як «токен» — символічну присутність корінного викладача — замість того, щоб реально вирішувати накопичені проблеми. Коберн підкреслює: університет визнає, що стоїть на традиційній непереданій території алгонкінів, але при цьому, як він стверджує, не намагався його втримати і так і не врегулював його скаргу — вона залишається чинною.

Зараз Коберн працює в Монреалі: він є доцентом і головою факультету в Ініціативі з відносин з корінними народами в Університеті Макгілла.
Президентка та віцеканцлерка Університету Оттави Марі-Ев Сильвестр, відповідаючи на запитання у своєму кабінеті, назвала озвучені історії «нагадуванням про те, що нам належить зробити набагато більше», і пообіцяла особисто домагатися поліпшень. Вона заявила, що те, що відбувається, — це «провал університету» у спробі забезпечити шанобливе та інклюзивне середовище, і пообіцяла створити умови, за яких у майбутньому ситуація буде іншою. Сильвестр, яка раніше очолювала цивільно-правове відділення на факультеті права, обійняла посаду президентки у 2025 році.

Вона також підкреслила, що університети — колоніальні інститути, і для uOttawa цей контекст особливо важливий через історію заснування навчального закладу орденом облатів. Як зазначає CBC News, університет фінансує історичний проєкт, що вивчає зв’язки uOttawa із системою шкіл-інтернатів: двоє дослідників працюють з архівами облатів.

Університет Оттави з моменту заснування і до 1965 року перебував під управлінням Облатів Марії Непорочної — католицького ордену, що керував 46 школами-інтернатами. Серед найвідоміших випускників матеріалу згадується єпископ Жюль Легерр'є: він отримав теологічний ступінь у 1942 році, а потім у 1944–1975 роках керував школою-інтернатом St. Anne’s у північному Онтаріо, де діти, як встановлено в інших розслідуваннях, зазнавали крайнього фізичного та сексуального насильства. У публікації також зазначається, що Легерр'є звинувачували у фізичному насильстві над дітьми — включно з побиттям батогом і використанням саморобного електричного стільця.

Колишня викладачка Ненсі Віскутьє-Крепо — аніші-набе із Сеннтетерра (регіон Абітібі—Теміскамінґ, Квебек) — після роботи на франкомовному напрямі факультету освіти пішла, назвавши атмосферу колоніальною та розчаровуючою. Вона підкреслює, що не береться однозначно говорити про расизм, але бачить «глибоке незнання» та «невігластво» щодо корінних народів.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Приблизно в той самий час, у 2023 році, факультет освіти залишила й Тріша Макгуайр-Адамс, представниця спільноти Bingwi Neyaashi Anishinaabek на півночі Онтаріо. Вона пропрацювала в uOttawa чотири роки — з 2019 року — і заявила, що стикалася зі «справді шкідливим антиіндіанським расизмом». За її словами, «мікроагресії стали надто важкими»: це вдарило по фізичному та психічному стану, а також по зв’язку зі спільнотою та сім’єю. Зараз, каже вона, їй значно краще в Університеті Торонто.

У матеріалі згадується й ще один судовий епізод: інший колишній професор із числа корінних народів у 2023 році подав позов до університету на 1,4 млн доларів, заявивши про епізод ймовірного неналежного сексуального контакту. У позові стверджувалося, що викладач намагався домогтися реакції та рішення всередині університету, але кроків для виправлення ситуації не було зроблено — і зрештою йому довелося шукати роботу в іншому виші. Ці твердження в суді не перевірялися, заперечення з боку відповідача не подавалися, а результат справи залишається незрозумілим.

Ларрі Шартран, який майже 30 років викладав право в uOttawa і прийшов до університету в 1994 році, пояснював свій достроковий вихід на пенсію у 2019 році накопиченим розчаруванням. Він згадував багаторічні конфлікти з інститутом навколо реформ в інтересах корінних народів і казав, що в якийсь момент «хочеться сказати: досить». Середовище в університеті Шартран називав колоніальним і місцями токсичним, а викладання законів, які «кажуть, що ти неповноцінний», порівнював із переживанням, «схожим на перебування в школі-інтернаті» — тільки вже в ролі викладача.

Схожі оцінки лунають і від Даррена О’Тула — метиса й чинного доцента права uOttawa. Він назвав ситуацію «жахливою» та описав Університет Оттави як «обертові двері» для викладачів із числа корінних народів. За його словами, викладачі Indigenous studies фактично ізольовані у старій цегляній будівлі колишнього монастиря, яка зовні нагадує школу-інтернат, — і це може посилювати відчуття відчуження. О’Тул також заявив, що підтримує Коберна та Росс-Трамбле у їхній скарзі.

Юрист Амір Аттаран — він не належить до корінних народів, але працює прикомандированим правовим консультантом Племінної ради алгонкінської нації Anishinabeg Nation Tribal Council, також виступив на підтримку корінних викладачів. За його словами, він ніколи не стикався із «системним расизмом настільки поганим», як той, який, як він стверджує, спостерігав в Університеті Оттави.

Сільвестр сказала, що знайома з більшістю описаних випадків, але не може обговорювати деталі через конфіденційність і вимоги щодо захисту персональних даних. Загалом вона визнала, що у відносинах університету з алгонкінською нацією траплялися «злети і падіння», і при цьому вказала на ініціативи, які мають зміцнити співпрацю.

Зокрема, uOttawa запровадив звільнення від плати за навчання для студентів-алгонкінів — після цього, за даними університету, кількість студентів алгонкінського походження в кампусі зросла з 11 до 53. Також наводиться уточнена статистика щодо чисельності студентів: загальний сукупний набір студентів бакалаврату та магістратури восени 2025 року становив трохи менше ніж 50 тисяч осіб.

Серед подальших кроків президентка назвала плани призначити нового заступника віцепрезидента з питань взаємодії з корінними народами, зазначила, що університет уже ухвалив політику перевірки належності до корінних народів, і повідомила про розробку більш ефективних підходів до найму та утримання викладачів. Паралельно тривають переговори щодо колективного договору з профспілкою викладачів: сторони, як стверджується, готові підтримувати кар’єрне просування викладачів із числа корінних народів і прискорювати врегулювання скарг.

У публікації також зазначається внесене виправлення: раніше помилково стверджувалося, що чисельність студентів восени 2025 року становила 12,3 тисячі осіб. Насправді 12,3 тисячі — це кількість вступників, а загальний набір — трохи менше 50 тисяч.