США відмовилися від мит на частину важливих товарів із Канади

Новий раунд американських мит на канадські товари набув чинності одразу після півночі у вівторок. США почали стягувати додаткові 50% зі 110 найменувань — від окремих видів сирів до моторних човнів, квадроциклів і меблів. Але водночас Вашингтон викреслив із тарифного списку кілька позицій: під звільнення потрапили, зокрема, сіль, цемент, туалетний папір і деякі електротехнічні товари.

Ці зміни — частина пакета заходів, який адміністрація президента США Дональда Трампа анонсувала минулого тижня. До розширеного списку товарів, на які тепер поширюються підвищені мита, увійшли алюмінієві вироби, папір і продукція з деревини, балки із заліза або сталі, електричні лампи та матраци.

При цьому Білий дім повідомив, що скасовує мита з 10 товарних позицій — серед них сіль, цукор, цемент, розподільчі щити та туалетний папір. Формулювання просте: рішення ухвалено, щоб «знизити навантаження на торгівлю США та краще відповідати суспільним інтересам».

Чому саме ці винятки важливі, видно зі торговельної статистики. У 2024 році Канада поставила до США туалетного паперу приблизно на 328 млн доларів — це найбільше закордонне джерело для американського ринку. По солі картина схожа: згідно з даними UN Comtrade і Світового банку, у 2025 році США імпортували з Канади солі приблизно на 159,2 млн доларів.

Як зазначає CBC News, завідувач кафедри бізнес- і торгового права імені Хаймана Соловея в Університеті Оттави Вольфганг Альшнер вважає, що загальний ефект від додавань і вилучень майже «зводиться нанівець». За його оцінкою, товари, з яких мита зняли, відповідають приблизно 2,41 млрд доларів торгівлі, а нові позиції під 50% тарифами — близько 2,56 млрд доларів за підсумками 2025 року. Тобто охоплення митами розширилося зовсім трохи — на тлі загального масштабу торгівлі між країнами.

Найбільшою позицією серед виключених Альшнер називає щитові збірки та розподільні щити: у 2025 році США імпортували з Канади таких товарів приблизно на 750 млн доларів. Ці компоненти потрібні в найрізноманітніших галузях — від автопрому до авіації.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

На думку Альшнера, часткове «скасування» мит показує, що у Вашингтоні уважно стежать за тим, де тарифи починають надто помітно бити по американських споживачах. Він наводить приклади солі, яку важко швидко замінити і яка потрібна, зокрема, для зимової обробки доріг, а також цементу.

Нові коригування запроваджуються на тлі загостреного торговельного конфлікту: у серпні США та Канада так і не домовилися про торговельну угоду. 22 серпня США реалізували погрозу запровадити жорсткі 50% мита на широкий спектр канадських товарів. У відповідь Канада запровадила власні тарифи майже на 700 категорій американської продукції — вони набули чинності 8 вересня.

Є і наступний виток. 15 вересня Трамп оголосив про майбутню заборону на імпорт канадського алкоголю, мотоциклів та низки інших товарів. Однак ця заборона має запрацювати пізніше — 29 вересня.

Експерти попереджають: подальше розширення заходів підвищує ризик збоїв в окремих регіонах, може вдарити по зайнятості та призвести до закриття малих компаній. Альшнер також зазначає, що нові «гіперспецифічні» тарифи звужують простір для маневру канадським виробникам: стає складніше перебудовувати постачання в межах однієї категорії — наприклад, перемикатися на близькі товари, які раніше не обкладалися митами.

Економіст Ендрю Дікапуа в коментарі CBC News пов’язує відносно стриману реакцію США на канадські заходи у відповідь і довшу паузу перед заборонами з тим, що сторони, можливо, ближче до угоди. Він нагадує: Трамп нещодавно говорив, що торговельна угода з Канадою може з’явитися «доволі скоро» — під час зустрічі з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Дубліні.

За версією Дікапуа, те, що заборони відкладені в часі відносно мит, може означати, що вікно для переговорів ще не закрите. Він підкреслює: Канаді важливо якомога швидше вийти на угоду зі США, тому що стратегія взаємних тарифних ударів — навіть якщо вона виглядає виправданою — у довгостроковій перспективі не витримує.