Канада запропонувала новий підхід до закупівлі німецьких підводних човнів

Канада обговорює з Німеччиною купівлю нових підводних човнів так, щоб не зв’язувати собі руки на десятиліття вперед. За даними джерел, які беруть участь у переговорах, канадська сторона пропонує розбити угоду на два кроки: спочатку твердо закріпити контракт на вісім субмарин, а рішення щодо ще чотирьох відкласти на майбутнє.

Йдеться про дизель-електричні човни Type 212CD. Цей варіант Канада обрала влітку: у липні прем’єр-міністр Марк Карні оголосив, що уряд зупинився на пропозиції німецької TKMS, обійшовши заявку південнокорейської Hanwha Ocean. Тоді він говорив про намір купити «до 12 підводних човнів».

Ідею поетапної закупівлі обговорювали на серії зустрічей, що відбулися минулого тижня в Оттаві. З канадського боку в них брали участь федеральні чиновники на чолі з Defence Investment Agency, з німецького — представники TKMS; також була присутня норвезька оборонна компанія Kongsberg, яка бере участь у проєкті. Троє співрозмовників на умовах конфіденційності стверджують, що розмова про «розбиття» замовлення триває вже кілька тижнів — з вересня, після раунду зустрічей у Європі.

Як повідомляють джерела, у Берліні зараз оцінюють, що буде з обіцяним пакетом економічних інвестицій до Канади на 86 млрд доларів, якщо гарантований обсяг замовлення скоротиться. Паралельно TKMS обговорює з приблизно 400 постачальниками, як менша тверда частина контракту може вплинути на весь ланцюжок підрядників.

Логіка Оттави, за словами співрозмовників, проста: до реальних постачань ще дуже далеко. Перші човни очікують лише в середині 2030-х років, а сама передача, ймовірно, розтягнеться більш ніж на десять років. У такій перспективі уряд хоче залишити простір для маневру — зокрема для майбутніх кабінетів міністрів.

У переговорах звучить і ще один аргумент: чи не виявиться на той час, що субмарини з екіпажем частково витіснять безпілотні рішення — дешевші або ефективніші. При цьому вартість програми залишається ключовим фактором.

За оцінками, купівля 12 нових підводних човнів для заміни застарілих човнів класу Victoria обійдеться в 20–24 млрд доларів. А загальна вартість володіння — експлуатація, обслуговування, ремонт — може перевищити 100 млрд доларів за два десятиліття.

Формально ВМС Канади наполягають саме на 12 човнах: розрахунок зроблено на патрулювання узбережжя одразу на трьох океанах і участь в операціях союзників за кордоном, включно з Індо-Тихоокеанським регіоном.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Представниця секретаря з питань оборонних закупівель Стівена Фура заявила, що федеральний уряд підтверджує обіцянку прем’єра щодо купівлі «до 12 сучасних підводних човнів», які мають замінити флот Victoria-Class. За її словами, Defence Investment Agency продовжує переговори з пріоритетним постачальником і прагне укласти контракт, який забезпечить максимальні вигоди для канадців по всій країні. Деталі та статус переговорів влада не розкриває, посилаючись на активну фазу процесу.

Один із джерел, знайомих із пропозицією, зазначає: у публічних заявах влада й так послідовно використовує формулу «до 12», а тверда закупівля восьми човнів — «і без того дуже велике число» підводних кораблів.
У TKMS також кажуть, що діалог іде за планом, але конкретики не додають. Представник компанії Андрій Бернардо підкреслив, що мета проєкту — придбати 12 підводних човнів для заміни Victoria-Class, а TKMS «наполегливо працює» над фіналізацією угоди та націлена на довгострокове стратегічне партнерство, яке розширить можливості для канадської промисловості.

На тлі переговорів в Оттаві перебував і голова оборонного комітету парламенту Німеччини Томас Ревекамп. Він не брав участі в обговореннях безпосередньо, але підтвердив, що знає про пропозицію, і висловив упевненість, що Канада, Німеччина і Норвегія як партнер за проєктом зможуть узгодити розбіжності. За його словами, йдеться не просто про контракт між компанією та урядом, а про стратегічне партнерство, важливе для НАТО.

Ревекамп додав, що Німеччина та Норвегія погодилися поступитися виробничими слотами, щоб Канада могла отримати чотири човни до 2036 року. Він підкреслив: німецька сторона зацікавлена в реалізації замовлення в повному обсязі. Як повідомляє CBC News, прем’єр-міністр Карні поставив завдання вийти на контракт не пізніше кінця 2027 року.

Оскільки канадські верфі зараз не мають потужностей для будівництва підводних човнів, Оттава просила учасників конкурсу запропонувати пакет економічних вигод. Німецька сторона заявляла про готовність до партнерства з Альбертою щодо будівництва великого об’єкта з уловлювання вуглецю із використанням промислових технологій TKMS. Ще один пункт — прямі інвестиції в модернізацію та розширення порту Черчилл у Манітобі, щоб наростити експорт скрапленого природного газу та критично важливих мінералів.

Серед інших ініціатив називалися ідея заводу з випуску важких торпед, плани спільної розробки та випробувань гіперзвукових ракет, а також будівництво спеціалізованих об’єктів обслуговування підводних човнів на обох узбережжях країни.

Оборонний аналітик Дейв Перрі попереджає: у дроблення замовлення є й зворотний бік. Масштаб обіцяних економічних вигод може зменшитися, якщо від самого початку не буде зобов’язання на весь пакет. Втім, він зазначає, що така тактика не рідкість: у низці кораблебудівних програм уряди починали з меншого обсягу, щоб знизити ризики й обмежити фінансові зобов’язання, а до питання про розширення закупівель поверталися пізніше.