У Канаді запустять найбільші інфраструктурні проєкти

Одна з провінцій Канади розпочинає кілька найбільших інфраструктурних проєктів із розвитку регіону, на реалізацію яких федеральний уряд виділив мільярди доларів.

Квебек і федеральний уряд Канади підписали одразу п’ять інфраструктурних угод майже на 10 мільярдів доларів. Гроші відкриють дорогу великим вкладенням у громадський транспорт, медицину, житло та вищу освіту — з розрахунком на найближчі десять років.

Про пакет оголосили у вівторок у Лонґеї: документи представили прем’єрка Квебеку Крістін Фрешетт і прем’єр-міністр Канади Марк Карні. Фрешетт підкреслила, що провінція отримує «свою справедливу частку, і навіть більше» федеральних коштів і при цьому, за її словами, Оттава зберігає повагу до повноважень Квебеку.

Карні, зі свого боку, зробив акцент на «зеленій» логіці проєктів: скорочення викидів він назвав не лише моральним завданням, а й економічною необхідністю. Прем’єр додав, що важливо не просто будувати, а будувати певним чином. У дусі нової політики Buy Canadian, сказав він, «будуватимуть по-канадськи», а держава має стати для себе «найкращим замовником». Водночас Карні визнав: перехід до більш стійкої й сильної економіки швидким не буде.

Найбільша частина пакета — понад 6 мільярдів доларів — йде на модернізацію та перебудову мереж громадського транспорту Квебеку. За даними CBC News, у межах Canada Public Transit Fund (CPTF) 4,4 мільярда доларів спрямують на великі «трансформаційні» проєкти — серед них трамвай у Квебек-Сіті.
Ще 1,329 мільярда доларів базового фінансування розраховані на 10 років і призначені для обслуговування та оновлення вже існуючих транспортних систем. Окремий транш за Zero Emission Transit Fund — 459 мільйонів доларів: з них 400 мільйонів підуть на підтримку 11 проєктів з електрифікації транспорту, включно із зарядною інфраструктурою та переведенням автобусних депо на електротягу.

Окрім транспорту, домовленості включають один мільярд доларів до 2028–29 фінансового року за «медичним» компонентом фонду Build Communities Strong Fund (BCSF). Кошти мають прискорити будівництво, розширення та модернізацію в 17 провінційних медичних закладах — зокрема в лікарнях Maisonneuve-Rosemont, Chicoutimi та Charles-Le Moyne.

Майже 2,7 мільярда доларів до 2035-36 років передбачені в межах «житлового та вищого освітнього» напряму BCSF. Ці гроші спрямують на житлові проєкти, інфраструктуру післявузівської освіти та системи питного водопостачання. Серед пріоритетів - будівництво студентських резиденцій, щоб розширити можливості регіональних кампусів.

Фінансування також має підтримати ремонт і модернізацію CEGEP та університетів Квебеку, а паралельно — оновлення ключової муніципальної інфраструктури, насамперед мереж питної води. У уряді очікують, що це допоможе пришвидшити подальше житлове будівництво.

Підписані угоди закривають багаторічну суперечку про те, як саме Квебек братиме участь у новій федеральній довгостроковій схемі фінансування громадського транспорту. Оттава домагалася закріплення транзитного фінансування для провінції, яка залишалася єдиною поза новою програмою. Фонд, оголошений у 2024 році, передбачає 25 мільярдів доларів інвестицій по всій країні на десять років.

За попереднього прем’єра Франсуа Лего уряд Квебеку домагався більшої частки федеральної участі у великих проєктах — включно з продовженням синьої гілки метро Монреаля та трамваєм у Квебек-Сіті. Тепер переговори завершувала вже Фрешетт, яка змінила Лего. Карні розповів, що «менше ніж два місяці тому» вони зустрічалися ще до її офіційного вступу на посаду і доволі швидко знайшли спільну мову.
Фрешетт пояснила, що хотіла з перших тижнів показати жителям провінції: влада «керує і рухається вперед». У громадській організації Trajectoire Québec нові проєкти — включно з розширенням синьої лінії та трамваєм — називають життєво необхідними. Представник групи Браян Неш зазначив, що транспортна інфраструктура, особливо в Монреалі, «розвалюється». Він додав: угода — безумовно хороша новина, але цих коштів усе одно недостатньо, щоб покрити весь масштаб проблем. За його словами, у найближчій перспективі доведеться шукати додаткові джерела фінансування — наприклад, на поточне обслуговування метро.