Викрадення кур'єра в Канаді вивело на поверхню проблеми ринку вейпів

Викрадення кур’єра у Вінніпезі, що почалося як «діловий спір» навколо постачань вейпів, несподівано висвітлило значно ширшу проблему — швидко зростаючий «сірий ринок» електронних сигарет у Манітобі. Це зона, де товари можуть не бути прямо заборонені, але при цьому регулярно обходять вимоги закону.

Одного з вечорів жовтня 2024 року 22-річний водій-кур’єр під’їхав до заднього входу будівлі на Nairn Avenue у Вінніпезі, щоб передати замовлення. Там на нього вже чекали кілька чоловіків. За матеріалами, озвученими в суді, його силоміць заштовхали в причіп, відібрали телефон, погрожували вбити — і його самого, і членів родини — та вимагали коди доступу до складської комірки.
Потім, як випливає з версії обвинувачення, нападники вивезли кур’єра до місця зберігання та забрали вейп-продукцію приблизно на 25 тисяч доларів. Після цього його відпустили.

Прокурор пізніше говорив, що пережите настільки налякало молодого чоловіка, що він зрештою виїхав із Манітоби. Під час винесення вироку одному з учасників нападу в суді також прозвучало: конфлікт спалахнув через ділові відносини, в межах яких магазини біля дому торгували так званими «сірими» вейпами.

Адвокат захисту Крістофер Гембі на червневому засіданні у Вінніпезі стверджував, що дії людей, залучених до цього бізнесу, перебували в зоні, яка «не є строго злочинною». Але професорка права Університету Манітоби Мішель Галлант, коментуючи обставини справи, зауважила: те, що описано в матеріалах, більше схоже «на банду», ніж на цивілізоване розставання партнерів.

Чому «сірий ринок» зростає

Експерти пояснюють: попит підігрівають одразу кілька факторів. Покупці шукають або дешевший товар, або те, що заборонено чи обмежено в їхній провінції. Продавці та постачальники охоче грають на цьому — маржа висока, продукт компактний, перевозити його зручно.

Водночас, як зазначає CBC News, часто йдеться про продукцію, яка виглядає легальною, але фактично обходить правила: наприклад, із завищеною концентрацією нікотину, з обсягом рідини більшим за дозволений або без обов’язкових акцизних марок.

Окрему нішу створюють відмінності між провінційними нормами. Якщо в одній провінції смакові добавки дозволені, а в іншій — обмежені, то звичайний перепродаж між регіонами легко перетворює товар на «прикордонний»: формально він може існувати в одній юрисдикції, але порушувати правила в іншій.

Кому це вигідно — і чому це стає небезпечно

Професор Університету Квінса та Королівського військового коледжу Канади Крістіан Лойпрехт, який цього року опублікував дослідження про ринок вейпів у Манітобі, зазначає: легальна продукція й надалі займає помітну частку. Однак сама структура ринку, за його словами, створює вікно можливостей для тих, хто намагається закріпитися на зароджуваному «сірому» або «чорному» сегменті.

Далі вмикається логіка кримінального бізнесу: товар і канали збуту стають предметом боротьби. Це може призводити до конфліктів і насильства, тому що різні групи прагнуть «володіти» ринком і витісняти конкурентів.

Колишній професор економіки Університету Конкордія Ієн Ірвайн, який також опублікував цього року роботу про те, що Манітоба стала помірним «експортером» вейп-продукції до інших провінцій, наголошує: реальний масштаб оцінити складно — учасники таких схем не поспішають розкривати свою діяльність.

Якщо враховувати стрімко зростаючий онлайн-сегмент, Ірвайн вважає, що Канада рухається до сценарію, за якого нелегальний ринок вейпів може наблизитися за масштабом до давно існуючого й великого нелегального ринку сигарет. «Ми рухаємося до цього, якщо не зможемо уповільнитися і переглянути підходи», — казав він.

Ставки для суспільства — не лише гроші

Наслідки, попереджають експерти, цілком відчутні. Держава недоотримує податки. Молодь стає ціллю агресивних продажів. Легальні торговці опиняються у завідомо програшній позиції: конкурувати з дешевшим товаром, який продається з порушеннями, складно.

Галлант окремо вказує на ризик того, що організована злочинність — яка вже має логістику та зв’язки для перевезення інших товарів — почне сприймати вейпи як ще одне стабільне джерело доходу.

Лойпрехт додає соціальний вимір: шкода від нестабільного або надмірного рівня нікотину та пов’язані з цим ризики залежності найсильніше б’ють по людям із меншими доходами. Залежність підштовхує шукати найдешевший варіант — і саме вразливі групи виявляються непропорційно залученими до цього сегмента.

Що можна зробити

Серед заходів, які обговорюють фахівці, — федеральна стратегія проти нелегального нікотину, уніфікація або хоча б «зшивка» суперечливих правил між провінціями, посилення контролю онлайн-продажів, а також зростання кількості перевірок і вилучень.

Але Ірвайн сумнівається, що одних лише інспекцій і поліцейських заходів вистачить, доки зберігаються стимули торгувати «в обхід» — зокрема через обмеження на смаки або високі податки на легальну продукцію.

Лойпрехт, зі свого боку, робить акцент на попиті: помітний ефект, на його думку, може дати інформування продавців і споживачів, особливо молодих людей, про ризики «сірих» вейпів і ознаки сумнівної продукції. Тим більше що нелегальні вейпи часто сприймаються як проблема менш гостра, ніж, наприклад, наркотична криза, а отже, темі може банально не вистачати уваги і ресурсів.

Що кажуть влада

У поліції та провінційних службах підтверджують, що це питання в них на радарі. Представник Королівської канадської кінної поліції Манітоби повідомив, що мета вилучень контрабандного тютюну — порушувати діяльність кримінальних організацій, залучених до нелегальної торгівлі тютюновими виробами, але від додаткових коментарів відмовився.

Влада Манітоби, зі свого боку, повідомила: провінційні інспектори провели понад одну тисячу перевірок роздрібних точок у період із жовтня до кінця червня та винесли 48 попереджень, пов’язаних із вимогами до провінційних акцизних марок на вейп-продукції. За словами представника провінції, у разі повторних порушень можливі штрафи, але спочатку інспектори намагаються роз’яснювати правила й просять прибрати продукцію з продажу. Багато з виявлених товарів, як стверджується, були залишками запасів, закуплених до набрання чинності вимоги щодо акцизної марки у квітні 2025 року.