Економісти оцінили можливу ціну виходу Квебеку з Канади

На тлі зростання підтримки Партії квебекуа (PQ) та її обіцянки влаштувати третій референдум про відокремлення дедалі частіше звучить просте запитання: у скільки Квебеку обійдеться спроба стати окремою країною. Економісти попереджають: рахунок може піти на десятки й навіть сотні мільярдів доларів — за масштабом приблизно так само, як у нещодавніх оцінках сценарію «незалежної Альберти».

Лідер PQ Поль Сен-П’єр Пламондон каже, що якщо партія переможе на виборах 5 жовтня, то референдум про незалежність вона запустить уже після завершення президентського терміну Дональда Трампа — тобто після січня 2029 року. Логіка, за словами Пламондона, така: нинішня непередбачуваність американської адміністрації здатна зірвати проєкт. Якщо план буде реалізовано, це стане першим випадком з часів уряду Жака Парізо у 1994 році, коли PQ прийде до влади з прямим зобов’язанням провести голосування про суверенітет.

У «прорахованій» передвиборчій програмі PQ на 2026 рік фігурує конкретна цифра: підготовка та проведення референдуму, як вважають у партії, обійдуться у 130 млн доларів. А в більш об’ємному програмному документі «Livre bleu» (понад 500 сторінок) незалежність описується як фінансово вигідний крок: партія стверджує, що відокремлення принесе Квебеку чистий економічний плюс.

Одна з ключових обіцяних вигод — економія на «федеральних витратах і дублюванні». Пламондон не раз говорив, що йдеться про мільярди. У «Livre bleu» це оформлено в розрахунок: ліквідація або об’єднання більшості з приблизно 230 федеральних агентств, що працюють у Квебеку, нібито дасть від 13 до 16 млрд доларів адміністративної економії.

При цьому критики вказують: у цих розрахунках бракує низки майбутніх витрат нової держави — наприклад, на створення власної армії та повноцінної прикордонної служби. PQ відповідає, що кордон з Канадою залишиться відкритим, а кошти, які зараз ідуть на канадські збройні сили, можна буде перерозподілити на потреби Квебеку без додаткових витрат.

На цьому тлі особливо помітним виглядає свіжий звіт про можливу незалежність Альберти. Дослідження, замовлене урядом провінції та підготовлене експертами Університету Калгарі, оцінило ціну відокремлення в діапазоні від 50 до 170 млрд доларів за п’ять років.

Як повідомляє CBC News, провідний економіст цього звіту Тім Сарджент вважає, що для Квебеку наслідки можуть виявитися зіставними. За його словами, «важко побачити економічний плюс» від незалежності, а втрати ВВП можуть бути «зіставного порядку величини» — хай і не обов’язково такими ж високими, як в альбертинських розрахунках.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Окрема проблема — гроші, точніше ціна за них. Сарджент попереджає, що суверенний Квебек майже напевно зіткнеться з вищою «премією за ризик». Це означає зростання відсоткових ставок по всій економіці — і удар по домогосподарствах через дорожчі іпотеки та кредитні лінії.

Економіст визнає: стартові витрати для Квебеку теоретично можуть бути нижчими, ніж для Альберти — у провінції вже є важливі елементи інфраструктури держави на кшталт Revenu Québec і Квебекського пенсійного плану. Однак є й очевидна відмінність у мінус: у Квебеку немає нафтогазового сектору, який можна було б активніше використовувати як можливе джерело виграшу після відокремлення.

Сарджент окремо звертає увагу на торгівлю. Експорт до решти Канади становить близько 20% ВВП як Квебеку, так і Альберти. Якщо міжпровінційний кордон стане міжнародним, товарні потоки неминуче сповільняться через нові процедури та документи. Він порівнює це з ефектом Brexit: після виходу Великої Британії з ЄС експорт товарів помітно просів саме через бюрократію на кордонах.

У звіті Університету Калгарі наводяться й більш давні оцінки, які робилися в самому Квебеку перед референдумом 1995 року: тоді прогнозували падіння реального ВВП у діапазоні від 1,2% до 7,7%. Автори також нагадують і про період перед референдумом 1980 року, коли політична невизначеність підштовхувала компанії переносити штаб-квартири.

Директор Інституту вивчення Канади при Університеті Макгілла Даніель Беланд підкреслює: у будь-якому проєкті сецесії вирішальний фактор — невизначеність. На підсумкову вартість переходу, каже він, впливають і стан економіки, і міжнародне визнання нової держави, і те, як відбуватимуться переговори з Канадою. Такий процес здатен розтягнутися на роки, тому назвати точну суму майже неможливо. Але сама спроба прикинути масштаб ризиків — уже корисна.

У міру наближення виборів 5 жовтня тема незалежності, як вважає Беланд, може стати зручною мішенню для опонентів PQ. На дебатах лідерка Коаліції «Майбутнє Квебека» Крістін Фрешетт і лідер Квебекської ліберальної партії Шарль Мільяр уже заявляли, що референдум майже неминуче призведе до економічних потрясінь.

Сам Сент-П’єр Пламондон, захищаючи курс партії, називає себе «оптимістом» і наполягає: демократичного вибору боятися не потрібно. Він закликає виборців «йти до урн і розмірковувати про майбутнє».