Хто оплачує елітні перельоти очільників канадських регіонів

Розкішні перельоти регіональних лідерів опинилися під пильною увагою преси, яка порушила питання про доцільність таких витрат. Журналісти мають намір з’ясувати справжню ціну комфорту перших осіб, чиї вояжі за рахунок платників податків роками залишалися в тіні офіційних звітів.

Прем’єр Онтаріо Даг Форд відмовився від ідеї купити для службових поїздок приватний літак за 28,9 мільйона доларів і пообіцяв «якнайшвидше» продати Bombardier Challenger 650, який уже є у провінції. Ця історія швидко вийшла за межі однієї угоди: журналісти почали запитувати, як узагалі літають керівники провінцій і територій — і хто за це платить.

У понеділок Форд заявив, що почув жителів «гучно й чітко»: зараз не час витрачатися на новий літак. При цьому він наполягає, що довкола теми приватних перельотів діє «подвійний стандарт» — мовляв, на інших прем’єрів дивляться не так прискіпливо.

Як приклад Форд навів Квебек, який купив три літаки Challenger на загальну суму 107 мільйонів доларів. Але в уряді провінції заперечили: ці борти призначені насамперед для медичних евакуацій, а не для відряджень прем’єра.

Скандал в Онтаріо підштовхнув до ширшого розбору: як повідомляє CBC News, редакція звернулася до офісів прем’єрів по всій країні й попросила пояснити, як організовуються перельоти для офіційних поїздок. Майже всюди відповідь була схожою: здебільшого — регулярні комерційні рейси, а чартери або приватні літаки з’являються лише «за необхідності».

Політологиня з університету Далхаузі Лорі Тернбулл зазначає, що значна частина роботи прем’єрів — це поїздки в межах своїх регіонів, і виправдати приватну авіацію в таких умовах непросто. І річ не лише в економіці: є ще й політичний ефект. У «складні часи», каже Тернбулл, від керівника очікують показної ощадливості. Інакше складно пояснювати людям урізання програм і послуг, коли паралельно спливають витрати «заради комфорту».

В офісі прем’єра острова Принца Едуарда Роба Ланца повідомили, що він літає лише регулярними рейсами. Прессекретарка Емілі Блю додала: за правилами провінції квитки беруть в економклас, винятки — лише коли переліт триває понад п’ять годин і альтернатив немає.

Прем’єр Нової Шотландії Тім Г’юстон також літає комерційними рейсами. За словами представниці Кетрін Клімек, за весь час він вдавався до чартерів лише одного разу — літав на зустріч із прем’єр-міністром до Стівенвілла (Ньюфаундленд і Лабрадор) на семимісному літаку, який організував федеральний уряд.

У Нью-Брансвіку представник прем’єра Сьюзан Холт підтвердив: вона також користується регулярними рейсами.

В офісі прем’єра Ньюфаундленду і Лабрадору Тоні Вейкема заявили, що він літає комерційними рейсами та в економкласі, а планування поїздок будується навколо «професіоналізму, ефективності та відповідального використання державних ресурсів».

Квебек, за даними провінційного транспортного відомства, допускає приватні перельоти прем’єра, але лише на чартерних рейсах. При цьому наголошується: уряд не має літака, призначеного виключно для потреб глави уряду.

У Манітобі директорка з комунікацій кабінету міністрів Емі Такетт-Макгімпсі розповіла, що прем’єр Уаб Кінью літає регулярними рейсами й обирає економклас, але чартер «час від часу» може бути потрібен, щоб дістатися до північних і важкодоступних районів.

У Саскачевані, за словами директора з комунікацій Джилл Макалістер-Лейн, прем’єр Скотт Мо завжди літає комерційними рейсами — і по Канаді, і за кордон. Чартери використовують рідко, коли «немає іншого життєздатного варіанту», найчастіше на коротких маршрутах між Саскатуном і Реджайною.

В Альберті прессекретарка прем’єрки Даніель Сміт Сем Блекетт повідомив, що вона також літає регулярними рейсами для внутрішніх і міжнародних поїздок. Будь-яке використання некомерційного літака має бути заздалегідь схвалене та задеклароване комісарові з етики — відповідно до вимог закону про конфлікт інтересів.

У Британській Колумбії представник прем’єра Девіда Ебі зазначив, що навіть за зросту 6 футів 7 дюймів (близько двох метрів) він літає країною комерційними рейсами в економкласі. Чартер можливий, якщо йдеться про віддалені райони або коли розклад регулярних рейсів ненадійний. Для тривалих закордонних перельотів посадовцям можуть дозволити інший клас обслуговування, але з орієнтиром на найекономічніший варіант.

Прем’єр Юкону Керрі Діксон, як повідомив його представник, теж літає регулярними рейсами та обирає економклас.

У Північно-Західних територіях прессекретар прем’єра Р. Дж. Сімпсона заявив, що він користується комерційними рейсами.

У Нунавуті, за словами представника, прем’єр Джон Мейн «у більшості випадків» літає регулярними рейсами, але варіантів авіасполучення там небагато. Якщо доводиться брати чартер, витрати окремо перевіряють — щоб переконатися, що поїздка справді обґрунтована.

Окремо в матеріалі згадали й перельоти прем’єр-міністра Марка Карні. У його офісі повідомили, що він використовує урядові літаки і для офіційних, і для особистих поїздок — «відповідно до вимог безпеки RCMP та встановлених операційних протоколів», а Королівські ВПС Канади забезпечують «безпечне та захищене перевезення».