Шкільна пастка: за що у канадських дітей віднімуть оцінки?

У Канаді реформа освіти зачепить не лише формат навчання дітей, а й питання, що не мають до нього безпосереднього стосунку, хоча вони суттєвим чином позначаться на успішності.

З вересня школи Онтаріо переходять на обов’язкові нововведення: у старших класах по-новому перерахують підсумкові оцінки, а до системи додадуть єдину цифрову навчальну платформу. Уряд обіцяє більше порядку та «послідовності» у вимогах, а профспілки й опозиція впевнені: усе це схоже на спробу відвести розмову від недофінансування та нестачі людей у школах.

Про плани провінції розповів міністр освіти Онтаріо Пол Каландра. За його словами, у міністерстві «постійно чують» від учителів, що їм потрібен більший контроль у класі. Одна з відповідей — спільні для всіх стандарти оцінювання: влада вважає, що це допоможе переконатися, що учні справді засвоюють матеріал, а не просто «набирають бали».

Паралельно Онтаріо виділяє 60 мільйонів доларів на цифрову платформу Edwin, розроблену Nelson Education. Як повідомляє CBC News, шкільним радам її запропонують як ресурс на новий навчальний рік, але вчителів не зобов’яжуть переходити на Edwin уже цієї осені.

У профспілках новину зустріли різко. Віце-президент Ontario Secondary School Teachers' Federation Колін Меттію сказав, що такі витрати виглядають дивно на тлі реальних потреб шкіл і неспівмірні з тим, скільки коштів, за його оцінкою, уряд Дага Форда «забрав у публічної освіти» з 2018 року. Президент Elementary Teachers' Federation of Ontario Девід Мастін назвав ініціативу спробою «відвернути увагу від жахливої історії» дій провінції в освіті. Розмови про «послідовність», за його словами, звучать радше як корпоративний слоган і погано лягають на шкільну реальність. «Це помилково, це небезпечно, і ми повинні цьому опиратися», — заявив він.

Один із головних блоків реформ — нова формула підсумкової оцінки в середній школі. Для 9 і 10 класів фінальний бал тепер складатиметься з 65% за роботу протягом семестру, 20% за підсумкові оціночні заходи та 15% за відвідуваність і участь. Для 11 і 12 класів 65% за класну роботу зберігається, але частка фінальних заходів зростає до 25%, а відвідуваність і участь даватимуть 10%.

Запроваджується й обов’язковість письмових іспитів з низки предметів — серед них англійська мова, математика та природничі науки. Окремо прописані правила, як нараховувати бали за участь: якщо учень пропустив не більше двох занять і регулярно долучається до роботи на уроках, він отримає 80–100% балів за цей компонент. Якщо пропусків більше дев’яти й участі фактично немає — менше 50%.

Колін Меттью визнає, що іспити можуть бути корисними тим, хто збирається вступати до коледжів та університетів. Він підкреслює: далеко не всі випускники обирають цей шлях — частина хлопців після школи одразу виходить на ринок праці. Крім того, раніше вчителі самі визначали формат підсумкових робіт та їхню вагу в загальній оцінці, а спроба звести все до єдиної централізованої політики, на його думку, не враховує різницю між школами та умовами по всій провінції. Нарешті, додає він, низька відвідуваність і слабка залученість часто пов’язані із соціальними причинами, і розв’язувати та оцінювати їх на підставі відвідуваності — сумнівна ідея.

Nelson Education, навпаки, подає Edwin як спосіб заощадити час учителів. Віце-президент із корпоративної стратегії Бен Хіггінс каже, що платформа дасть змогу швидше знаходити актуальні матеріали, збирати дані про прогрес класу та добирати завдання різного рівня під конкретні потреби. «Ми даємо вчителям інструменти, щоб вони могли зустріти кожного учня там, де він справді перебуває», — пояснює він.

Каландра стверджує, що частина викладачів уже працює з Edwin. За його словами, дані платформи підсвічуватимуть прогалини в знаннях і тих учнів, кому потрібна додаткова підтримка. Батьки, додає міністр, зможуть бачити, як результати їхньої дитини виглядають на тлі класу.

Критики відповідають: ані іспити, ані нова платформа не закривають найболючіші питання. Девід Мастін говорить, що для багатьох учителів це буде ще один зовнішній сервіс — при тому що подібні завдання школи й так вирішували «достатньо добре» власними силами. Натомість, вважає він, провінції варто вкладатися в те, щоб школи були повноцінно укомплектовані персоналом — він згадує скорочення адміністративних працівників, заступників директорів та інших педагогічних посад. «Провінція, як мені здається, продовжує відволікати увагу від кадрової кризи, яку сама ж створює своїм недофінансуванням», — заявив Мастін.

Опозиція в парламенті Онтаріо звучить у тому ж ключі. Лідер лібералів Джон Фрейзер каже, що загалом підтримує інструменти, які можуть допомагати вчителям, але впевнений: ці гроші розумніше спрямувати на те, щоб школи були безпечним місцем для навчання і роботи. За його словами, у педагогів немає часу освоювати нове ПЗ, а реальний ефект дасть інше — менші класи, більше вкладень у спеціальну освіту та розширення допомоги з психічного здоров’я. Лідер «зелених» Майк Шрайнер підтримав цю лінію і закликав скасувати скорочення в освіті: корінь проблем, за його словами, у недофінансуванні, і жодна цифрова платформа його не усуне.