У Канаді ртуть продовжує отруювати мешканців через десятиліття після промислового скидання

Стол с банкой речной воды и табличкой «Stop Mercury» на фоне Куинс‑Парка в Торонто, дневной свет

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації

У центрі Торонто відбувся один із найпомітніших за останній час маршів солідарності: близько 9 тисяч людей вийшли на River Run Rally і колоною дійшли до будівлі законодавчих зборів Онтаріо в Квінс-Парк. Вимоги адресували одразу двом рівням влади — провінційному та федеральному: нарешті зайнятися багаторічним ртутним отруєнням жителів First Nation Grassy Narrows і Wabaseemoong Independent Nations.

Про забруднення в басейні річок English–Wabigoon говорять десятиліттями. Активісти нагадують: усе почалося ще в 1960–1970-х, коли паперовий комбінат Dryden Paper Mill скинув у водну систему близько дев’яти тонн ртуті. За їхніми словами, наслідки цього рішення громади відчувають і сьогодні — у здоров’ї, побуті та майбутньому.

Мешканка Grassy Narrows та активістка Кріссі Айзекс під час маршу пояснювала, що хвороба не залишає людині «вихідних». У деякі дні, за її словами, їй фізично важко навіть відкрити пляшку води. Ртутне отруєння дає цілий букет симптомів, а традиційний уклад, де річка і риба були опорою, виявився зламаним: людей позбавили звичної їжі та звичного життя.

Як повідомляється в матеріалі CBC News, жителі Grassy Narrows і Wabaseemoong Independent Nations роками живуть із наслідками, серед яких тремор, безсоння, проблеми з пам’яттю, нейром’язові порушення, головні болі, а також когнітивні й рухові розлади. Окремо підкреслюється, що зараження в громаді здебільшого пов’язане зі споживанням річкової риби, але може передаватися й під час вагітності.

У публікації також йдеться, що від наслідків отруєння постраждали близько 90% жителів Grassy Narrows. На мітингу звучали три ключові вимоги: очистити річкову систему, виплатити компенсації всім, кого зачепило отруєння, і домагатися закриття Dryden Paper Mill.

«Ми надто швидко втрачаємо людей — обидві громади. Ми не повинні випрошувати це», — сказала в середу в Торонто вождь Grassy Narrows Шеррі Акабі.

Компанія Dryden Fibre Canada, якій належить комбінат, у письмовій заяві відповіла, що «серйозно ставиться до своєї відповідальності перед природним середовищем і громадою». Там також підкреслили: підприємство працює у суворо регульованій галузі та «відповідає всім провінційним і федеральним нормативним вимогам і дозволам».

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

В Онтаріо, втім, давно визнають, що ситуація потребує втручання. Ще за ліберальної прем’єрки Кетлін Вінн у 2017 році оголосили про виділення 85 млн доларів на допомогу в ремедіації річкової системи. Зараз, як повідомив у листі представник Міністерства навколишнього середовища, охорони природи та парків Онтаріо Ґері Вілер, забруднення ртуттю — складна проблема, для якої потрібна детальна наукова робота. За його словами, міністерство перейшло до наступного етапу: шукає компанію, яка запропонує технічно здійсненні варіанти очищення, попередній кошторис, строки та план довгострокового моніторингу.

Новий привід говорити про English-Wabigoon дала і наука. Дослідження Університету Західного Онтаріо, опубліковане у травні 2024 року, припускає, що забруднення може посилюватися через промисловий вплив. У роботі йдеться: скидання стічних вод із Dryden Paper Mill у поєднанні з уже наявною ртуттю призводить до високих рівнів метилртуті - сполуки ще більш токсичної.
На марші в Торонто було багато людей із самих громад.

Барабанщик із Grassy Narrows Адріан Кіджик сказав Radio-Canada, що приїхав підтримати свій народ: багато, за його словами, померли, а у багатьох залишаються тяжкі фізичні наслідки. Він звинувачує підприємство в тому, що там не виявляють співчуття і ставлять прибуток вище за людське життя.

Член ради Wabaseemoong Independent Nations Ґленн Кемерон у середу заявив, що затяжна боротьба, на його думку, пов’язана з расизмом. Якби «будь-які інші дві громади в Канаді» зіткнулися з таким отруєнням, упевнений він, токсин уже прибрали б, а постраждалі отримали б компенсації.

Окремий символ цього затяжного процесу — Mercury Care Home, спеціалізований центр допомоги постраждалим. Він має надати 22 людям стаціонарний догляд і забезпечити амбулаторні послуги всім, хто живе з наслідками отруєння. Вперше його пообіцяли ще у 2017 році, але проєкт на роки застряг. За словами Акабі, завершити будівництво тепер очікують до листопада 2027 року.

Федеральний уряд повідомляв, що спрямовує 82 млн доларів на будівництво будівлі площею 6,5 тисячі квадратних футів, а також ще 68,9 млн доларів — до громадського трасту, який має підтримувати подальшу роботу установи. Акабі каже, що це дасть шанс літнім людям, які зараз отримують догляд далеко від дому, нарешті повернутися до громади. Але, підкреслює вона, багато хто до цього просто не дожив — і саму проблему, за її словами, слід було зупинити «багато років тому».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на нашому сайті. Продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтесь з нашою політикою використання файлів cookie

Детальніше