У Канаді жінкам і дітям стає дедалі важче отримати необхідну допомогу

Зростання цін і загальна дорожнеча життя все відчутніше б’ють по притулках Нової Шотландії, де жінки та діти переховуються від домашнього насильства. Керівники організацій кажуть: дедалі частіше люди приходять туди не лише за безпекою, а й буквально голодними.

У найбільшому притулку провінції Bryony House у муніципалітеті Галіфакса багато хто опиняється в ситуації, коли після рішення піти від небезпечних стосунків у них немає відповіді на просте запитання — звідки буде наступний прийом їжі. Виконавча директорка Bryony House Рейчел Шепард зазначає: сьогодні «дуже важко утримувати сім’ю або навіть просто жити самій як самотній жінці». І це, за її словами, стає реальним бар’єром для тих, хто вагається — просити про допомогу чи залишатися з аб’юзером.

Поки ті, хто вижив, намагаються почати життя заново, притулкам стає дедалі складніше забезпечувати мешканців нормальною їжею. На це вказує і новий звіт Women’s Shelters Canada: він заснований на опитуванні притулків і перехідних будинків по всій країні та показує, як зростання цін на продукти змінює їхню повсякденну роботу.

Серед 239 учасників дослідження 96% організацій вважають, що їхні спільноти зіткнулися з кризою продовольчої небезпеки. А 75% респондентів зізналися: за останній рік стало важче стежити за тим, щоб їжі вистачало всім.

Старша менеджерка з досліджень і політики Women’s Shelters Canada Робін Гоґендам каже, що фінансовий тиск лягає і на команди притулків. Співробітникам доводиться активніше збирати пожертви, вибудовувати нові партнерства та шукати будь-які способи утримати потік продуктів. При цьому, підкреслює вона, навіть помітні інвестиції в протидію гендерному насильству не встигають за інфляцією.

Bryony House одночасно може розмістити до 40 жінок і дітей. Притулок забезпечує мешканців трьома прийомами їжі на день і перекусами, але витрати на їжу, за оцінкою Шепард, за рік зросли щонайменше на 25%.

Провінційних коштів на закупівлю продуктів не вистачає, тому Bryony House значною мірою тримається на допомозі Feed Nova Scotia (поставки три рази на тиждень) і підтримці інших місцевих благодійних організацій.
Паралельно співробітники шукають практичні рішення для тих, хто отримує допомогу поза стінами притулку. Bryony House запустив програму харчування: учасники приходять на щотижневі заняття і вчаться готувати в повільноварці — так, щоб «зробити вечерю за копійки».

Про ті самі проблеми розповідає і директорка Cape Breton Transition House Джоді МакДевід. Вона підкреслює: їжа в притулку — річ не другорядна, а критично важлива. Багато жінок і дітей приїжджають уже голодними: хтось жив у бідності, а комусь доступ до їжі міг навмисно перекривати аб’юзер — як інструмент контролю.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

За словами МакДевід, в останні роки притулок витрачав на продукти близько 27 тисяч доларів на рік, але цього року витрати вже дійшли до 35 тисяч. Перевитрата змусила перекроювати бюджет і подавати заявки на додаткові гранти.

«Ми ходимо по колу й намагаємося зрізати все зайве, але в некомерційному секторі цього «зайвого» майже немає, — каже вона. — У підсумку дивишся на інші статті витрат і розумієш: «Гаразд… годувати людей важливіше, ніж Різдво». За її словами, заради закупівлі їжі притулку вже довелося скоротити витрати на святкові подарунки та навчання персоналу.

І Bryony House, і Cape Breton Transition House отримали по кілька тисяч доларів у межах провінційної ініціативи: частину прибутку від продажу алкоголю у США спрямували на підтримку місцевих благодійних організацій і продовольчих програм. Керівники притулків називають це суттєвою одноразовою допомогою, але побоюються, що без таких додаткових вливань наступний рік виявиться ще важчим.

У Департаменті можливостей і соціального розвитку та Управлінні у справах жінок Нової Шотландії заявили, що влада визнає: зростання цін на продукти створює «реальний тиск на жінок, сім’ї та організації, які їх підтримують». Водночас окремого цільового фінансування продовольчої безпеки саме для жіночих притулків у провінції немає.

У заяві представниці відомства Ніколь Макдональд йдеться, що провінція реагує на подорожчання життя, зокрема інвестиціями 17,9 млн доларів у 2025 році — для стабілізації роботи 10 перехідних будинків і компенсації зростання витрат. Ще 17,6 млн доларів щорічно виділяється у вигляді базового фінансування перехідних будинків і жіночих центрів — на зарплати, штат і операційні потреби.

Однак на місцях упевнені: цих сум усе одно недостатньо. Як повідомляє CBC News, Шепард і МакДевід підкреслюють: жінкам потрібна підтримка не лише в момент втечі, а й потім — у місяці та роки, коли вони намагаються відновити життя та знову забезпечити сім’ю.

«Потрібна довгострокова підтримка тих, хто пережив насильство з боку партнера, і буде недостатньо, якщо допомога триватиме лише рік або, можливо, два, — каже Шепард. — Це зобов’язання на тривалу перспективу, щоб жінки могли не просто стати на ноги, а втриматися на ногах».

Наприкінці матеріалу нагадується: людям, які зіткнулися із сімейним або партнерським насильством, доступна допомога через кризові лінії та місцеві служби підтримки. В екстреній ситуації рекомендується телефонувати 911. Також наводяться контакти та ресурси, включно зі списками перехідних будинків по Новій Шотландії та Канаді, телефон гарячої лінії з питань сімейного насильства 1-855-225-0220, а також канадську лінію допомоги при суїцидальній кризі 988 і Kids Help Phone 1-800-668-6868 (текст 686868).