У відносинах Канади та Євросоюзу намітився історичний поворот

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив, що Оттава домагається статусу першого «асоційованого члена» Євросоюзу — максимально тісного формату співпраці «без вступу», якого в нинішній системі ЄС наразі просто немає і який ще належить придумати та закріпити юридично.

Карні зробив цю заяву за підсумками саміту Канада-ЄС, що відбувся цього тижня в Монреалі. За його словами, йдеться про «найтісніше партнерство з можливих, не рахуючи приєднання через нашу географію». У найближчі місяці сторони збираються узгодити «зміст, масштаб і рамки» майбутньої моделі.

Прем’єр окреслив і строки. Він розповів, що в березні разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і головою Європейської ради Антоніу Коштою хоче зібрати в одному форматі Колегію європейських комісарів і федеральний кабінет Канади. Завершити переговори Карні розраховує в червні — і тоді ж має намір приєднатися до засідань Європейської ради.

Ідею «асоційованого членства» — статусу, якого зараз не існує в інституційній системі ЄС, — минулого місяця вперше публічно озвучила фон дер Ляєн і продовжує просувати її, попри заперечення окремих країн, зокрема Німеччини. Як зазначає CBC News, після пресконференції канадський чиновник на умовах анонімності не зміг пояснити, яке саме законодавство буде потрібне в Канаді та в державах ЄС, підкресливши: «Це концепція», і формальної процедури отримання такого статусу наразі немає.

Навіть за політичної підтримки з боку фон дер Ляєн, Кошти та Карні розв’язка не гарантована. Щоб запустити ініціативу, знадобиться голосування серед країн ЄС. У Канаді ж нову угоду, як раніше говорив Карні, планують винести на обговорення і голосування в парламенті.

Розбіжності в Євросоюзі проявилися вже на стадії підготовки підсумкової заяви саміту. За словами джерел, знайомих із переговорами, формулювання «асоційований член» викреслили з проєкту через незгоду кількох держав; один із співрозмовників назвав позицію Німеччини «червоною лінією». У фінальному документі сторони обмежилися обережнішою фразою про прагнення до «все тіснішої асоціації Канади з ЄС, не доходячи до повного членства».

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Окрім гучних політичних формулювань, саміт приніс і цілком прикладні підсумки. Канада та ЄС оголосили про завершення переговорів між Оттавою та Європейським інвестиційним банком: йдеться про підтримку інвестицій у критично важливі канадські ресурси, насамперед у критичну сировину.

Також сторони завершили переговори щодо угоди про цифрову торгівлю — вона має додати правової визначеності та спростити транскордонні потоки даних. Окремо фіналізували домовленість, яка відкриває канадським дослідникам і компаніям доступ до європейських суперкомп’ютерів.

Як наступні кроки Канада та ЄС домовилися розширювати можливості для навчання, роботи та досліджень для громадян по обидва боки Атлантики. Паралельно вони мають намір розпочати переговори щодо зміцнення міжнародної взаємопов’язаності між Канадою, Європою та Азією — за рахунок нової інфраструктури підводних кабелів.

До порядку денного саміту також увійшли співпраця в Арктиці, протидія іноземним маніпуляціям і втручанню, кліматична безпека, а також взаємодія у сфері безпеки та надійності штучного інтелекту. Пояснюючи, навіщо Оттаві потрібно поглиблювати зв’язки, Карні підкреслив: «В основі цього — суверенітет», також «більша стійкість і здатність разом витримувати потрясіння».

Лідер канадської опозиції П’єр Пуальєвр розкритикував підсумки зустрічі. Він назвав саміт «грандіозною театральною зустріччю», на якій підписали «купу беззмістовних декларацій з гучними словами». За його словами, «жоден іпотечний платіж або рахунок за продукти не стане меншим».

Саміт у Монреалі позиціонували як спробу зміцнити зв’язки з партнерами-однодумцями на тлі непередбачуваної та нестабільної політики Білого дому за президента США Дональда Трампа. Водночас Карні визнав, що політична динаміка в Європі може змінитися — зокрема у Франції та Німеччині, де посилюються праві сили. Відповідаючи на запитання про ризики, прем’єр сказав, що сила ЄС — у демократії, свободі та відданості верховенству права, а різноманіття урядів у Європі, за його словами, — частина тривалого процесу розвитку Євросоюзу.