Канадські дипломати розкрили деталі таємної роботи в ООН

Гучна концепція прем’єр-міністра Марка Карні виявилася давно відпрацьованою на практиці дипломатичною схемою.

Ідея прем’єр-міністра Канади Марка Карні про те, що «середні держави» мають об’єднуватися з нетрадиційними партнерами за межами клубу наддержав, уже давно працює на практиці — щонайменше в Організації Об’єднаних Націй. Про це заявив канадський посол при ООН Девід Ламетті.

За його словами, Канада в ООН постійно збирає різні формати під конкретні завдання. «Ми вибудували кілька типів відносин, які працюють для окремих питань, — сказав Ламетті. — І це рівно те, як, мені здається, прем’єр-міністр Карні бачить такий підхід для сфер за межами ООН».

Карні гучно окреслив цю лінію в січні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі: він закликав країни, які не належать до наддержав, частіше діяти спільно, щоб просувати власні інтереси й не опинятися в тіні сильніших гравців.

Паралельно прем’єр намагається перебудувати зовнішню політику Канади: менше залежати виключно від «класичних» союзників і більше спиратися на те, що він називає «змінною геометрією». Ще в листопаді Карні описував це як «динамічні, такі, що перекриваються, прагматичні коаліції», які будуються навколо спільних інтересів і іноді спільних цінностей, але не обов’язково навколо одних і тих самих інституцій.

Як приклад він наводив боротьбу зі зміною клімату: торговельні правила Євросоюзу, технологічні стандарти, які розробляють Китай та Індія, і природні рішення на основі екосистем — те, що здатна запропонувати Бразилія.

Ламетті підкреслює: така логіка для багатосторонньої дипломатії не новина. «Ми, ймовірно, практикуємо «змінну геометрію» в ООН із самого початку», — сказав він, додавши, що в організації це відбувається постійно.

Посол нагадав, що Канада традиційно працює в ООН із найрізноманітнішими країнами — з різних регіонів і з різними інтересами, щоб досягати консенсусу з ключових питань. Одне з його завдань — координація того, що він назвав «порядком денним середніх держав»: спільних дій однодумців для захисту міжнародного права та реагування на кризи.

Як повідомляє CityNews Ottawa, один із прикладів — група країн в ООН, яка координує зусилля з протидії кризі на Гаїті, де ситуацію дестабілізують банди. Цю групу спільно очолюють Оттава і Вашингтон; до неї також входять уряди країн Центральної Америки, які особливо гостро відчувають ризики неконтрольованої міграції та контрабанди.

Інший формат — коаліція країн, які просувають права людини, Mountains Group. До неї входять Канада, Австралія, Ісландія, Ліхтенштейн, Нова Зеландія, Норвегія та Швейцарія — держави, на території яких є великі гірські масиви. Ламетті зазначив, що вага цієї групи помітно зросла на тлі того, що Вашингтон став менш активно виступати головним «адвокатом» прав людини в структурах ООН.

За словами посла, він також тісно взаємодіяв із колегами з Австралії та Нової Зеландії щодо широкого кола тем — від ролі жінок у конфліктах і миротворчості до ізраїльсько-палестинського питання. «Так ми можемо розподіляти роботу. Ми близькі за поглядами, поділяємо цінності й діємо ефективніше», — підкреслив Ламетті.

Окремо він згадав групу JUSCANZ (вимовляється як «juice cans»), яка координує обмін інформацією щодо політики, що стосується розвинених країн поза межами Євросоюзу. Серед учасників — Канада, Японія, США, Австралія, Нова Зеландія, Туреччина та Південна Корея.

Через такі об’єднання Канада, за словами Ламетті, просуває теми, які «стають дедалі важливішими для прем’єр-міністра та уряду» — від безпечного впровадження штучного інтелекту до захисту цивільного населення в зонах конфліктів.

Ламетті пов’язав підхід Карні й з ініціативами поза ООН. Зокрема, він вказав на спроби прем’єра налагодити зв’язок між торговельним блоком Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство і Євросоюзом. Це розглядається як один зі способів підтримувати правила міжнародної торгівлі на тлі економічного тиску як з боку США, так і з боку Китаю.

Виступаючи в понеділок на віртуальній панелі Асоціації НАТО в Канаді, Ламетті додав, що «відновлення» нормальних відносин із Китаєм та Індією відповідає життєвим інтересам країни. «Я не думаю, що ми відмовляємося від традиційних союзів — скоріше ми їх доповнюємо, — сказав він. — Це частина, я б сказав, зміцнення зв’язків, які у нас уже були».