У Канаді змінили плани масштабного будівництва житла

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Федеральний уряд, як і раніше, говорить про намір різко наростити будівництво житла в Канаді. Однак у Budget 2026 з тексту зникли прямі формулювання про «подвоєння темпів» — обіцянка, яку ліберали ще нещодавно ставили на чільне місце в розмові про доступність житла. Натомість бюджет фіксує інший пріоритет: прискорити будівництво некомерційного житла.
В опублікованому минулого тижня бюджеті обсягом 511 сторінок більше немає посилань на мету подвоїти загальний обсяг введення в експлуатацію будинків і квартир — тезу, що вперше з’явилася у передвиборчій платформі 2025 року й потім не раз повторювалася в тому ж бюджетному циклі.
Новий орієнтир прописано значно конкретніше: потроїти темпи будівництва некомерційного житла і вийти на 24 тисячі нових проєктів на рік протягом наступного десятиліття. Такі будинки, як правило, дешевші для орендарів і будуються за участю держави, але в загальній структурі введеного в експлуатацію житла цей сегмент залишається порівняно невеликим.
The Canadian Press зверталося до офісу міністра житлового будівництва Грегора Робертсона із запитанням, чи означає зникнення попереднього формулювання фактичну відмову Оттави від мети «подвоїти темпи» загалом. Після повторних запитів у відомстві послалися на заяву, зроблену шість місяців тому — у травні, в якій стверджувалося, що уряд усе ще «працює над подвоєнням темпів житлового будівництва протягом наступного десятиліття». Навесні ситуація вже повторювалася: в квітневому економічному оновленні цієї мети теж не було.
Як повідомляє The Canadian Press, тодішня парламентська бюджетна офіцерка Аннетт Райан зазначала, що у фінансовому оновленні багато говорилося про підтримку доступності житла, але «не було представлено конкретних цілей або метрик щодо темпів житлового будівництва».
Питання доступності житла залишається однією з найболючіших тем з часів пандемії COVID‑19: оренда та ціни на вторинному ринку різко зросли, і для багатьох молодих канадців купівля власного житла стала недосяжною.
У вівторок офіс Робертсона, відповідаючи на критику, вказав на те, що кількість житлових проєктів у країні перевищила допандемійний рівень більш ніж на 20%, будівництво орендного житла йде рекордними темпами, а орендні ставки в останні роки демонструють низхідний тренд. У заяві підкреслювалося, що після формування уряду була запущена загальнонаціональна програма, яка має посилити координацію між рівнями влади, забудовниками та місцевими громадами, щоб збільшити пропозицію та поліпшити доступ до безпечного і теплого, доступного житла.
Консервативний критик з питань житла Скотт Ейчисон вважає, що ліберали «тихо» прибрали обіцянку подвоїти темпи будівництва і підмінили її більш вузькою метою щодо некомерційного сектору. «Потроєння швидкості повільного — все одно нестерпно повільно», — заявив він, додавши, що це не поверне доступність, а канадцям потрібні будинки, які вони справді можуть собі дозволити.
В осінньому звіті про пропозицію житла Canada Mortgage and Housing Corp. (CMHC) писала, що ринок входить у «нову фазу»: уповільнення зростання населення поступово веде до більшого балансу в сегменті оренди. Однак при цьому CMHC попереджала: темпи закладання нових будинків і квартир все одно значно нижчі за рівень, який потрібен, щоб протягом 10 років повернути доступність до допандемійного рівня.
Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →
Сценарій CMHC «business-as-usual» передбачає близько 231 тисячі розпочатих будівництв на рік. За оцінкою корпорації, за такого темпу до 2036 року може не вистачити до 238 тисяч одиниць житла, необхідних для досягнення більш доступного ринку. У CMHC також підкреслювали: доступність залишиться поза досяжністю, якщо Канада не скористається поточним вікном можливостей і не прискорить будівництво до наступного сплеску попиту.
Майк Моффатт, засновник і директор Missing Middle Institute, каже, що спочатку сприймав обіцянку подвоїти будівництво як майже недосяжну: це означало б вийти приблизно на 500 тисяч нових проєктів на рік — при тому, що історичний максимум країни був близько 300 тисяч. За його словами, ціль могла бути й «надмірною», оскільки федеральна влада здатна впливати на темпи зростання населення, відповідно, на обсяг необхідної пропозиції. Він також зазначає, що один загальний показник не відповідає на ключове питання: яке саме житло потрібно будувати, щоб воно відповідало реальним потребам.
Після приходу до влади прем’єра Марка Карні у березні 2025 року ліберали запустили низку заходів для стимулювання будівництва. Серед них — скасування GST для багатьох новобудов, нові фонди на місцеву інфраструктуру та створення Build Canada Homes, коронної корпорації, якій доручили переламати багаторічне відставання в некомерційному сегменті.
У Budget 2026 пропонується додатково виділити Build Canada Homes 13 млрд доларів на 10 років. Також у документі обіцяні десятки мільярдів доларів протягом наступного десятиліття на заходи щодо припинення бездомності по всій країні.
Директор City Program в Simon Fraser University Енді Ян називає попередню мету подвоєння темпів «радше натхненною, ніж реалістичною» — і підкреслює, що будь-який орієнтир упирається в практичні можливості галузі та системи управління. При цьому він зазначає, що такі інструменти, як Housing Accelerator Fund і Apartment Construction Loan Program, уже дали відчутний ефект і допомогли прискорити будівництво, особливо в орендному сегменті.
При цьому значна частина бар’єрів для зростання пропозиції лежить за межами прямих федеральних повноважень: багато що вирішується на муніципальному рівні. Додатковий тиск створюють подорожчалі будівельні матеріали на тлі тарифів США та слабкий ринок праці, який охолоджує попит. Окремий чинник — відсоткові ставки, які встановлює незалежний Банк Канади: минулого місяця центробанк уперше більш ніж за три роки підвищив ставку і дав зрозуміти, що подальші підвищення можливі.
Моффатт попереджає, що «вузькі місця», які гальмують масове будівництво, однаково б’ють і по соціальному житлу: робоча сила і матеріали не поділяються на «ринкові» та «некомерційні», а отже, навіть скромніша на папері мета не гарантує, що виконати її буде легко.



