Зростання цін на паливо вдарило по ресторанному сектору Канади

Представники ресторанного бізнесу Канади оцінили стан галузі на тлі зростаючої інфляції та з’ясували, які заклади мають попит.

Заклади швидкого обслуговування в Канаді зараз відчувають тиск сильніше, ніж ресторани повного сервісу — і тим більше fine dining. На тлі подорожчання життя люди все частіше відмовляються від «швидкої їжі» і урізають такі витрати насамперед. У галузі це все частіше описують як ознаку K-подібної економіки: частина споживачів, як і раніше, охоче платить за дорогі враження, а люди зі скромнішими доходами змушені прибирати з бюджету все необов’язкове.

Ванкуверський The Birds & The Beets добре ілюструє цю різницю. Його власник Метью Сенекал-Джанкєр каже, що вдень, коли заклад працює як кафе із сендвічами та кавою, гості буквально рахують кожну дрібницю: чи брати вівсяне молоко, чи доплачувати за авокадо. «Ми бачимо зсув униз по ціновій шкалі, — пояснює він. — Продажі дешевших позицій зросли майже експоненціально, а щодо дорожчих пунктів меню ми помітили спад».

А ввечері, коли The Birds & The Beets перетворюється на винний бар з невеликими стравами, настрій у публіки помітно змінюється. Так, хтось обирає пляшку дешевшу або відмовляється від ікри до закуски, але загалом відвідувачі менше сумніваються, чи варто платити за «дорогі» позиції. «Це розкішний досвід, і [клієнти] не хочуть рахувати кожну дрібницю», — каже Сенекал-Джанкэр.
Як повідомляє CBC News, свіжий звіт Restaurants Canada ґрунтується на березневому опитуванні 300 учасників асоціації. За даними звіту, у січні реальні продажі в ресторанах повного сервісу зросли на 4,6% рік до року, тоді як у закладів швидкого обслуговування знизилися на 2%.

Більше того, саме fine dining, згідно з документом, продемонстрував найпомітніше зростання трафіку у 2025 році. Президент і генеральний директор Restaurants Canada Келлі Гіггінсон зазначає, що в сегменті «справжнього fine dining» — це приблизно 1% ресторанного ринку країни — зараз видно сильніші продажі та здоровішу прибутковість.

Але загалом по індустрії приводів для оптимізму небагато. Майже половина закладів (49%) повідомила про падіння сумарних продажів, а 54% — про зниження кількості гостей. За прибутковістю картина ще жорсткіша: її погіршення відзначили 81% опитаних представників швидкого обслуговування і 70% ресторанів повного сервісу.

Хіггінсон додає, що зростання вартості пального, ймовірно, і надалі битиме і по витратах ресторанів, і по гаманцях клієнтів. Швидкий сервіс, за її словами, може виявитися «канаркою у вугільній шахті» для всієї галузі: те, що першими проявляється у fast food і схожих форматах, пізніше нерідко наздоганяє і ресторани повного обслуговування.

Економіст із продовольства, професор Університету Гуелфа Майк фон Массоу каже, що погіршення показників у швидкого сервісу його не дивує. Великі мережі вже намагаються утримати попит «вигідними» пропозиціями: у січні McDonald's у Канаді заморозив ціну маленької кави на рівні одного долара і знизив вартість деяких позицій value menu приблизно на долар, а Burger King просував акції «два за 5 доларів» і «три за 7 доларів».

За словами фон Массоу, саме в сегменті швидкого обслуговування спад проявляється найраніше: канадці з нижчими доходами, як правило, заходять туди частіше, і коли дорожчають продукти та базові витрати, у них майже не залишається простору для маневру. «Якщо на них тиснуть вищі ціни не лише на їжу, а й в інших сферах… у них менше свободи маневру. Тому вони набагато частіше ухвалюють рішення взагалі нікуди не йти поїсти», — пояснює він.

Економіст попереджає: падіння попиту на fast food може вдарити по зайнятості - особливо серед молоді, для якої робота в таких закладах часто стає першим кроком на ринку праці.

Додатковий тиск, за його словами, йде з боку продуктових магазинів: частина покупців обирає перекус «із супермаркету» замість заїзду в drive-thru. Люди із середніми та вищими доходами дедалі частіше планують їжу заздалегідь, економлять на повсякденних перекусах і відкладають гроші на рідкісний, але дорожчий вихід у ресторан. «Якщо ви ходите [до ресторану з повним обслуговуванням] раз на місяць, то, можливо, це та сама поблажка, яку ви зберігаєте», — каже фон Массоу.

На іншому кінці цієї поляризації — висококласні ресторани, які продовжують працювати майже без пауз. Шеф-кухар Даніель Хадіда з Pearl Morissette поблизу Сент-Катаринс (Онтаріо), нещодавно визнаного найкращим рестораном країни другий рік поспіль, розповідає: дедалі частіше гості сприймають дорогу вечерю як головну подію вечора, а не як частину насиченої програми. Ресторан із двома зірками Michelin, за його словами, завантажений під зав’язку, а бронювання на травень і червень уже повністю розпродані. Водночас Хадіда зазначає, що підвищував ціни обережно й потроху, щоб залишатися справедливим до людей, яким нерідко доводиться їхати до нього здалеку.

Для закладів середнього сегмента зростання вартості сировини перетворюється на постійний компроміс. Сенекаль-Джанкер каже, що собівартість продуктів у нього зросла приблизно на 7%, а за окремими позиціями — наприклад, яйцями — сильніше. Але підвищити ціни на стільки ж він не може й обмежився приблизно 3%. «Нам доводиться прораховувати: нам потрібен обсяг чи ми хочемо втримати маржу?» — підсумовує він.