У Канаді новий закон викликав масові судові позови

Десятки тисяч людей оскаржують у суді новий закон Канади, що порушує їхні конституційні права.

Федеральний суд Канади погодився розглядати десятки позовів проти нового закону про притулок — Bill C-12 — в особливому порядку. Суд об’єднає справи, щоб одразу відповісти на ключові конституційні претензії. Юристи попереджають: зміни можуть вдарити по десятках тисяч людей і надовго залишити багатьох у підвішеному, невизначеному статусі.

Імміграційні адвокати по всій країні зараз координують конституційні оскарження законопроєкту C-12. До Федерального суду вже надійшло близько трьох десятків заяв, і, за словами юристів, це лише початок.

Сам закон запроваджує жорсткі «фільтри» допуску до процедури визнання біженцем. По‑перше, він забороняє подавати заяву про статус біженця тим, у кого з моменту першого в’їзду до Канади минуло більше року. Причому правило діє ретроактивно з 24 червня 2020 року і застосовується до заяв, поданих 3 червня 2025 року або пізніше. По‑друге, Bill C-12 закриває доступ до процедури надання статусу біженця для тих, хто після червня 2025 року перетнув кордон Канади і США нерегулярно.

Автори позовів вважають, що Bill C-12, який набув чинності 26 березня, порушує Канадську хартію прав і свобод — зокрема, статтю 7 (право на життя, свободу та особисту недоторканність) і статтю 15 (захист від дискримінації). Координацією роботи займаються Canadian Association of Refugee Lawyers та Canadian Immigration Lawyers Association.

І адвокати, і федеральний департамент юстиції попросили суд запровадити «case management» — режим управління складними та великими процесами, коли призначений суддя веде справи та ухвалює рішення щодо обмеженої кількості «пілотних» файлів, щоб визначити основні правові питання. У листі до суду сторони окремо зазначили масштаб можливих наслідків: за новими правилами можуть переглянути до 28 тисяч заяв про надання притулку.

У розпорядженні, винесеному в середу, асоційований суддя Федерального суду постановив: 39 справ, що оскаржують нові положення про недопуск до біженської процедури в Immigration and Refugee Protection Act, розглядатимуться як «specially managed proceedings». Суд зазначив, що в усіх позовах порушуються «схожі та складні конституційні питання», а федеральний уряд проти такого формату не заперечував.

Імміграційна адвокатка з Торонто Морін Сілкофф, яка подала кілька заяв про судовий перегляд у межах загального наступу на Bill C-12, очікує, що справ стане набагато більше. За її словами, «іронія» реформи в тому, що вона може не прискорити систему, а, навпаки, загрузнути в судових спорах.

Як зазначає CBC News, понад десяток юристів і правозахисників кажуть, що їхні офіси завалені зверненнями людей, які бояться депортації до країн походження. Адвокатка з Community Legal Services of Ottawa Надін Едірманасінгхе підкреслює: правила до кінця не ясні, і юристам доводиться чесно говорити клієнтам: «Ми не знаємо». За її словами, з’явиться ціла група людей, які опиняться «застряглими».

Галіфакський адвокат Тьяго Бушерт, який також направив справи на судовий перегляд, називає Bill C-12 «одним із найжорсткіших законів у сфері біженського права» — насамперед через відсутність винятків для вразливих мігрантів. Фахівці попереджають, що непропорційно постраждають жертви домашнього насильства, 2SLGBTQ+ люди та ті, чиї обставини різко погіршилися вже після приїзду до Канади.

Торонто-адвокат Джаред Вілл, який працює з конституційними справами, вважає аргументи за статтею 15 «достатньо сильними»: за його оцінкою, закон матиме непропорційно тяжкі наслідки для груп, захищених від дискримінації, при цьому «не видно виправдання» таким ефектам і не вжито спроб захистити тих, хто постраждає.

Юристи наголошують, що наслідки реформи відчуваються вже зараз. Адвокатка Лаїла Демірдаш із тієї ж оттавської клініки розповідає: справа одного з її клієнтів в Immigration and Refugee Board була майже готова до рішення, коли закон ухвалили, але тепер клієнт опинився серед тисяч людей, які отримали листи про можливу неприйнятність їхніх заяв.

Більшість заявників, яких зачіпає Bill C-12, перенаправлять на pre-removal risk assessment (PRRA) — оцінку ризику перед висилкою, яка в окремих випадках дозволяє отримати захист у Канаді. Але адвокати звертають увагу на принципову різницю: це здебільшого паперова процедура, яку ведуть імміграційні офіцери. Автоматичної апеляції, яка сама по собі призупиняє депортацію, немає. І в порівнянні зі слуханнями в IRB, кажуть юристи, тут менше процесуальних гарантій, нижчий рівень підготовки тих, хто ухвалює рішення, і немає таких самих детальних керівництв.

Один адвокат з Альберти розповів, що частина клієнтів не захотіли приєднуватися до спільного судового наступу: вони бояться, що це затягне проходження PRRA. Тим часом суд зазначив, що тепер матеріали передадуть до Office of the Chief Justice, де призначать суддю з управління процесом. Після призначення у сторін буде 10 днів, щоб домовитися про конференцію та визначити строки і подальші кроки, але самі розгляди можуть розтягнутися на місяці й навіть роки.

Федеральний уряд, своєю чергою, наполягає: PRRA — справедлива та юридично обґрунтована процедура. У заяві Immigration, Refugees and Citizenship Canada підкреслює, що це «давно встановлений процес», який оцінює обставини кожної людини та гарантує, що Канада не висилає людей туди, де їм загрожує серйозна шкода.

Окрему тривогу в адвокатів викликають заявники з країн, щодо яких у Канаді діє мораторій на депортації, зокрема з держав із високим рівнем насильства — таких як Гаїті, Іран і Судан. За словами юристів, таким людям PRRA можуть не запропонувати в осяжному майбутньому. У підсумку вони ризикують застрягти в правовій невизначеності: без можливості возз’єднатися з сім’єю, із проблемами під час отримання медичної допомоги, а також дозволів на роботу та навчання.

Адвокатка у справах біженців із Ванкувера Можде Шахріарі, яка представляє клієнтів з Ірану, каже, що людей може чекати «майже невизначена за термінами» ситуація. В оттавській клініці стверджують, що вже бачать наслідки — від відмови студентів від вступу до магістратури до гострих криз психічного здоров’я у заявників.

Юристи визнають: судова боротьба навколо Bill C-12 може тривати роками, а у правозахисних організацій і так бракує ресурсів через потік термінових справ. Президентка Canadian Council for Refugees Асма Файзі підкреслює, що йдеться про найуразливіших людей, до яких потрібно ставитися з повагою та враховувати пережите ними, але обраний Канадою шлях, за її словами, виявився іншим.